Реєстраційний номер
0824U003122, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-11-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Образно-стилістичні та формально-естетичні аспекти дизайну чоловічого костюма кінця ХІХ – початку ХХІ століття
Здобувач
Лінь Яньвень --,
Керівник Лагода Оксана Миколаївна
Опонент Дихнич Людмила Петрівна
Опонент Кротова Тетяна Федорівна
Рецензент Гурдіна Владислава Василівна
Рецензент Будяк Вікторія Валеріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Опис
ЛІНЬ Яньвень. Образно-стилістичні та формально-естетичні аспекти дизайну чоловічого костюма кінця ХІХ – початку ХХІ століття. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 022 Дизайн. – Харківська державна академія дизайну і мистецтв, Міністерство культури та інформаційної політики України, Харків, 2024.
У дослідженні проаналізовано еволюційні зміни дизайну чоловічого одягу від кінця ХІХ до початку ХХІ ст. у європейських країнах і в Китаї. Виявлено художньо-образні, стилістичні та формотворчі особливості дизайну класичних форм одягу, військової уніформи, їх синтезованих зразків, а також становлення одягових традицій костюму в спортивному стилі, виникнення неформального вбрання чоловіків, яке сформувалося у ХХ ст. під впливом різних субкультур. Систематизовано і охарактеризовано сучасні тенденції розвитку дизайну чоловічого костюма.
У сучасному суспільстві емансипація безжально розмиває кордони «мужності» і «жіночності». Крім дихотомічних понять «маскулінності» (мужності) і «фемінності» (жіночності), дедалі частіше звертається увага на доцільність інтеграції в поведінкових та емоційних проявах «андрогенних» якостей. Особливо гостро вказана проблематика відображена в одязі та його дизайні, де її крайні прояви можна прослідковувати від початку ХХ століття й до наших днів. Втім, в межах окремих стилів одягу, зокрема класичного, архетипи маскулінності зберігають власну стійкість і відданість традиції. Своєю чергою, сконструйовані стереотипи протягом століть визначали суто чоловічий асортимент одягу, його форми, матеріали з яких його було виготовлено, колірну гаму, доповнення та аксесуари, їх статусність.
До цього часу чоловіча мода змінювалася надто повільно, тому її завжди вважали «консервативною» та «буржуазною», «класичною». Однак, на початку ХХІ століття тенденції моди вказують на значну динаміку в розвитку, так званої, «нової маскулінності» та її естетики в дизайні чоловічого вбрання. Вона тісно пов’язана із змінами в образі носія модного костюму і стилю його життя, які знайшли відображення безпосередньо в костюмі та його складових, у принципах формоутворення та в засобах реалізації дизайнерських ідей.
Вказана проблематика щодо дизайн-діяльності розкривається в контексті етико-естетичних, соціокультурних і образно-стилістичних аспектів. Вони, своєю чергою, обумовлюють формально-стилістичні, композиційно-конструктивні та техніко-технологічні підходи в дизайні чоловічого одягу. Комплексно, усі проблемні питання сприяють різним аспектам ідентифікації.
Отримані результати узагальнено у висновках, серед яких ключовими є наступні: наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. чоловічі костюми у західноєвропейській одяговій культурі та в одяговій культурі Китаю мали кардинально відмінну атрибуцію як за структурою, так і за образно-стильовими та формально-естетичними характеристиками. Костюм європейців вже чітко сформувався як прогресивна, демократична форма одягу для чоловіків буржуазного суспільства. Він вдосконалювався у класичній, мілітаризованій та спортивній формах. Костюми виготовляли за єдиним стандартом: ексклюзивно – у кращих традиціях сарторіальної моди, і масово – промисловим способом. Лаконічні форми і дотримання тектонічних закономірностей були яскравим свідченням прогресивного розвитку європейського дизайну костюма. Натомість, чоловічий одяг китайців зберігав архаїчні форми у межах споконвічної традиції. По своїй суті вони були а-гендерними і а-віковими, сповненими значною кількістю символічних змістів у формах, техніці декорування, кольоровій і знаковій атрибуції.
Активна інтеграція європейської моди у Китаї розпочалася після революції 1911 року. За сто років дизайн одягу стрімко еволюціонував, особливо – від 1960-х років. На початку ХХІ століття дизайн одягу в країнах Заходу і в Китаї розвивається тотожно, підпорядкований спільним тенденціям образно-стильового і формально-естетичного аспектів. Ключовою тенденцією розвитку дизайну чоловічого одягу слід вважати номадичний дискурс сучасної моди, який формує абсолютно нові, відмінні образи та естетику костюма.
Ключові слова: одяг, формоутворення, структура костюму, трансформація, дизайн-практики, чоловіча мода, індустрія моди, модний продукт, стиль, ансамбль, образ, типообраз, креативність, само презентація, індивідуалізація, персоніфікація, комунікація, тенденції моди.
Дата реєстрації
2024-09-20
Додано/оновлено в НРАТ
2024-10-22 / 2026-07-01
