Дисертація доктора філософії. Григоращенко Олександр Вікторович. Досудове розслідування кримінальних проваджень про ухилення від сплати податків: теорія та практика.

Реєстраційний номер

0824U003181, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

15-11-2024

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Досудове розслідування кримінальних проваджень про ухилення від сплати податків: теорія та практика.

Здобувач

Григоращенко Олександр Вікторович,

Керівник Корнієнко Максим Вікторович
Опонент Кудінов Сергій Сергійович
Опонент Пчеліна Оксана Василівна
Рецензент Янковий Микола Олександрович
Рецензент Тарасенко Владислав Єгорович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Одеський державний університет внутрішніх справ

Опис

У дисертації розкрито зміст, структурні елементи криміналістичної характеристики ухилення від сплати податків (предмет злочинного посягання; способи підготовки, учинення та приховування; слідова картина; відомості про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 212 Кримінального кодексу України та злочинні групи), які слугують вихідними положеннями початкового та наступного етапів досудового розслідування, основою всебічного, повного та об’єктивного розв’язання тактичних завдань розслідування. На підставі узагальнення практики діяльності правоохоронних органів висвітлено механізм ухилення від сплати податків (вивільнення – перерахування –розподіл – маскування – інтеграція грошової маси), у межах якого креслено зміст способів учинення, а також технологій злочинної діяльності, що застосовують на етапах підготовки, учинення та приховування. Надано характеристику способів – злочинних механізмів (технологій) ухилення від сплати податків: несплата або несвоєчасна сплата податків до бюджету; неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо); приховування об’єктів оподаткування, заниження цих об’єктів; заниження сум податків, зборів (обов’язкових платежів); приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування; подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податкову соціальну пільгу; проведення сумнівних експортних операцій; реєстрація підприємств із залученням підставних осіб, які здійснювали реєстрацію (перереєстрацію) таких суб’єктів господарювання. Окреслені теоретичні положення щодо розуміння взаємозв’язків слідової картини та способу вчинення кримінальних правопорушень, оскільки характер та їх локалізація безпосередньо визначаються діями винуватих осіб, які обирають учинені злочинні дії для вчинення нових, залишаючи криміналістично значущі відображення в документах та електронних носіях, дослідження яких має найвагоміше значення для встановлення ознак події кримінальних правопорушень і причетних до нього осіб. На основі диференціації завдань початкового етапу розслідування упорядковано типові слідчі ситуації (залежно від характеру вихідної інформації; встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення; співпраці підозрюваного з детективом; ролі особи в механізмі злочинної діяльності; ступеня поінформованості зацікавлених осіб про перебіг і перспективи розслідування; обсягу зібраних доказів) та запропоновано порядок (програму) збирання стороною обвинувачення доказів ухилення від сплати податків шляхом проведення комплексу пов’язаних єдиним тактичним задумом слідчих (розшукових) дій (огляд, обшук, допит, призначення експертиз), інших процесуальних дій та організаційних (контрольних) заходів. Визначено порядок взаємодії детективів Бюро економічної безпеки із Державною аудиторською службою України, Державною податковою службою, Державною службою фінансового моніторингу України, Агентством з розшуку та менеджменту активів з метою обміну інформацією про ухилення від сплати податків, повернення податкових активів; проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; надання технічної допомоги; накладення арешту на такі активи та їх конфіскації; виявлення, розшуку й управління активами. Розроблений алгоритм дій слідчого щодо отримання та огляду документів, які містять охоронювану законом банківську таємницю: звернення слідчого з клопотанням про проведення такого заходу забезпечення кримінального провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про банки і банківську діяльність» для отримання ухвали слідчого судді про надання дозволу з можливістю вилучення документів; проведення огляду та аналізу руху грошових коштів по розрахунковим рахункам; призначення портретної експертизи з метою вирішення питань зі встановлення осіб, які здійснювали зняття коштів з рахунків в банкоматах; залучення спеціаліста; проведення обшуків та вилучення комп’ютерної техніки, мобільних телефонів; призначення подальших експертиз. Автором обґрунтовано нормативно­правовий підхід урегулювання порядку отримання стороною обвинувачення доступу до банківської інформації шляхом проведення моніторингу банківських рахунків (ст. 269­1 Кримінального процесуального кодексу України) з метою розкриття кредитно­фінансовою установою, яка здійснює грошові розрахунки, акумулює грошові кошти та інші цінності, надає кредити та здійснює інші послуги за фінансовими операціями банківської таємниці стосовно своїх клієнтів, за наявності обґрунтованої підозри, що особа вчинила ухилення від сплати податків з використанням банківських послуг, або з метою розшуку чи ідентифікації майна, яке підлягає конфіскації або спеціальній конфіскації (запропоновано внести зміни й доповнення до законів України «Про оперативно­розшукову діяльність (1992 р.)

Дата реєстрації

2024-10-01

Додано/оновлено в НРАТ

2024-11-05 / 2026-07-01