Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003265, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 02-02-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Захист персональних даних у практиці Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу: порівняльний аналіз. Здобувач Коваленко Юлія Олександрівна, Керівник Фалалєєва Людмила Григорівна Опонент Карвацька Світлана Богданівна Опонент Комарова Тетяна В'ячеславівна Рецензент Переверзєва Ольга Сергіївна Рецензент Проценко Ірина Миколаївна Опис Дисертація є комплексним науковим дослідженням міжнародно-правових засад регулювання захисту персональних даних. Актуальність дисертаційної роботи зумовлена необхідністю системного дослідження теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із захистом персональних даних у Раді Європи та Європейському Союзі, систематизації застосовуваних у цій сфері підходів і принципів, а також оцінки їх впливу на формування стандартів захисту персональних даних. У роботі розкрито юридичний зміст понять – «персональні дані», «чутливі дані», «обробка даних», «європейські стандарти захисту персональних даних». Досліджено ґенезу права на захист персональних даних у міжнародному праві та його становлення як самостійного основоположного права людини крізь призму рішень міжнародних судових органів – Європейського суду з прав людини та Суду Європейського Союзу. Констатовано, що право на захист персональних даних є предметом тривалої дискусії. Доведено, що тривалий час право на захист персональних даних розглядалося як один із аспектів права на захист приватного життя і не було чітко визначено. Поступовому виокремленню та закріпленню як основоположного права людини на захист персональних даних сприяла широкомасштабна комп’ютеризація і цифровізація багатьох сфер суспільного життя, впровадження новітніх технологічних розробок і необхідність транскордонної передачі великих обсягів даних. Запропоновано відхід від сприйняття права на захист персональних даних як окремого аспекту права на повагу до приватного життя та його визнання як самостійного основоположного права людини з огляду на його роль у сучасному інформаційному суспільстві. У праці здійснено аналіз різних підходів до розуміння приватності та захисту даних, які переважно сформувалися в рамках американської та європейської моделей захисту даних. Наголошено на проблемних аспектах міжнародно-правового регулювання захисту персональних даних. Доведено, що становлення стандартів захисту персональних даних відбувалося переважно у рамках діяльності Ради Європи та Європейського Союзу, а тому поширеним є використання терміну «європейські стандарти захисту персональних даних». Зауважено, що в умовах глобалізаційного розвитку європейські стандарти захисту персональних даних поступово набули значного поширення і сприяли гармонізації норм щодо захисту персональних даних на міжнародному рівні. Обґрунтовано позицію щодо визнання європейських стандартів захисту персональних даних як найбільш прогресивних норм у досліджуваній сфері. Доведено, що з огляду на еволюційний розвиток європейських стандартів захисту даних виправданою є їх класифікація на: перше покоління (Керівні принципи ОЕСР щодо захисту права на приватність і транскордонні потоки персональних даних, схвалені Рекомендацією Ради ОЕСР від 23 вересня 1980 р., та Конвенція № 108 про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних 1981 р.), друге покоління (Конвенція № 108 про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних 1981 р., оновлена Додатковим протоколом 2001 р., та Директива 95/46/ЄС про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних 1995 р.) та третє покоління (оновлена Конвенція № 108+ зі змінами, внесеними Протоколом CETS № 223, та Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 про захист фізичних осіб під час обробки персональних даних та їх вільного обігу (Загальний регламент про захист даних) 2016 р.). Оновлена Конвенція № 108+ та Загальний регламент про захист даних спрямовані на забезпечення права на захист персональних даних кожної особи, як самостійного основоположного права, відокремленого від права на захист приватного життя, незалежно від національності чи місця проживання особи, що свідчить про персоноцентризм та екстериторіальність застосування їх норм. Зроблено висновок, що сучасною тенденцією європейської системи захисту персональних даних є формування взаємоузгоджених стандартів у цій сфері, що виникли з огляду на популяризацію транскордонного обміну персональними даними, з метою досягнення єдності в правовому регулюванні, що узгоджувало б фундаментальні цінності поваги до недоторканості приватного життя особи й безперешкодний обмін інформацією між державами. Відповідно, у досліджуваній сфері прослідковується уніфікація європейських стандартів захисту персональних даних і їх широке впровадження на глобальному рівні. У дисертаційному дослідженні проаналізовано основні міжнародно-правові акти, які регулюють захист персональних даних, а також висвітлено практику міжнародних та національних судових органів щодо забезпечення права на повагу до приватного життя та права на захист персональних даних. Дата реєстрації 2024-10-24 Додано в НРАТ 2024-10-24 Закрити