Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0824U003270, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінально-правова характеристика службової недбалості (стаття 367 Кримінального кодексу України). Здобувач Січевлюк-Врублевський Тарас Степанович, Керівник Костенко Олександр Миколайович Опонент Козич Ігор Васильович Опонент Перелигіна Раїса Володимирівна Опонент Лащук Наталія Романівна Рецензент Ландіна Анна Валентинівна Опис Дисертацію присвячено кримінально-правовій характеристиці службової недбалості за Кримінальним кодексом України. У розділі 1 розглядаються загальнотеоретичні та методологічні засади дослідження норми про службову недбалість за Кримінальним кодексом України. Констатовано, що кримінальний закон про службову недбалість (ст. 367 КК) виконує охоронну та регулятивну функції, будучи частиною охороннорегулятивного механізму протидії злочинності у сфері службової діяльності, який реалізується шляхом охорони відповідного порядку суспільних відносин засобами кримінального права та регулювання. Соціальна корисність кримінального закону (ст. 367 КК) обумовлена значним ступенем суспільної небезпеки службової недбалості, що акумулює суспільну небезпечність посягання як на порядок суспільних відносин, який визначає вимоги до дисциплінованості службових осіб у частині своєчасного (завчасного), належного та повного виконання ними своїх службових обов’язків, а також на життя, здоров’я, власність тощо; суспільну небезпечність спричинених наслідків у виді істотної шкоди та тяжких наслідків; суспільну небезпечність службової особи як соціопатичної особистості з комплексом сваволі та ілюзій; суспільної небезпечності форми вини, з якою може вчинятися службова недбалість. Логіко-технічні особливості норми про службову недбалість включають такі обставини соціальної обумовленості, як системно-правова несуперечливість та зрозумілість. Виявлено систему кримінально-правових норм, які закріплюють підстави кримінальної відповідальності за недбале ставлення особи, яка зобов’язана діяти певним чином, до виконання своїх обов’язків. Запропоновано виокремлювати норми про службову недбалість, професійну недбалість, недбалість щодо виконання інших обов’язків (не обумовлених проходженням служби або професією), а також змішану недбалість. До норм про службову недбалість віднесено норми у статтях 367 «Службова недбалість» та 425 «Недбале ставлення до військової служби» КК. Запропоновано криміналізувати професійну недбалість осіб, які надають публічні послуги (ст. 367-1 КК), тобто вчинене з необережності невиконання чи неналежне виконання особами, які здійснюють професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг, своїх професійних обов'язків, якщо це спричинило істотну шкоду. Виявлено такі основні підходи до криміналізації службової недбалості: закріплення загального складу службової недбалості (Польща, Нідерланди, Норвегія, Данія, Швеція, Латвія, Молдова, Великобританія, Туреччина, КНР тощо); передбачення спеціальних видів службової недбалості одночасно з відповідною загальною нормою (Латвія, КНР, Іспанія, Грузія тощо); відсутність загальної норми про службову недбалість та наявність виключно спеціальних складів такої недбалості (Австрія, Франція, ФРН, Іспанія, Італія тощо). Норма про загальну службову недбалість передбачається в одній статті зі зловживанням/перевищенням влади або службових повноважень (Польща, Швеція) або в окремій статті (Латвія, Литва, Молдова, Казахстан, Грузія, Киргизія, Норвегія). Кримінальна відповідальність за військову службову недбалість передбачена в Естонії, Молдові, Казахстані, Норвегії, а за економічну недбалість – в Болгарії, Данії, Литві. Виявлено інші особливості передбачення кримінальної відповідальності за службову недбалість, що стосуються конструювання норм з використанням моделей формального/матеріального складу кримінального правопорушення; наявність різних форм вини. Зроблено висновок, що аналіз кримінального законодавства окремих держав вказує на соціальну обумовленість норми про службову недбалість як окремого складу кримінального правопорушення за КК України з огляду на передбачення саме такого підходу у кримінальному законодавстві країн, що належать до всіх виокремлених груп, а саме до держав ЄС, колишнього пострадянського простору, які як належать, так і не належать до ЄС, інших європейських та азійських країн. Розділ 2 присвячено кримінально-правовій характеристиці складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України. Визначено об’єкт службової недбалості (ст. 367 КК) кожного виду. Зокрема, основним безпосереднім об’єктом є порядок суспільних відносин, який визначає вимоги до дисциплінованості службових осіб у частині своєчасного (завчасного), належного та повного виконання ними своїх службових обов’язків, а додатковим безпосереднім – імідж органів публічної влади та підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також власність (обов’язковий); життя та здоров’я громадян (в останньому випадку – якщо шкода має майновий вираз) (факультативний). Невиконання службових обов’язків – це відсутність реалізації службовою особою будь-якого службового обов’язку, який входить до кола її службових повноважень, що свідчить про її недисциплінованість на службі, бездіяльність, для якої характерним є невчинення особою дій, які вона повинна могла і могла їх вчинити. Дата реєстрації 2024-10-25 Додано в НРАТ 2024-10-25 Закрити
Дисертація доктор філос.
3
Січевлюк-Врублевський Тарас Степанович. Кримінально-правова характеристика службової недбалості (стаття 367 Кримінального кодексу України). : Доктор філософії : спец.. 081 - Право : дата захисту 2024-08-07; Статус: Наказ про видачу диплома; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України. – Київ, 0824U003270.
Знайдено документів: 1

Оновлено: 2026-03-15