Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003278, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-08-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, як фонові явища корупційних кримінальних правопорушень. Здобувач Дем’як Павло Юрійович, Керівник Загиней-Заболотенко Зоя Аполлінаріївна Опонент Перелигіна Раїса Володимирівна Опонент Ірха Юрій Богданович Опонент Мовчан Роман Олександрович Рецензент Кубальський Владислав Нарцизович Опис У розділі 1 розглядаються загально-методологічні підходи до правової природи корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень. Проаналізовано дефініції понять «корупційне правопорушення» та «правопорушення, пов’язане з корупцією» (Закон України «Про запобігання корупції»). Констатовано необхідність вдосконалення вказаних дефініцій, зокрема, вказівкою на можливість настання адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, обов’язковості віднесення до них правопорушень, вчинених загальним суб’єктом, які своєю протиправною поведінкою сприяють вчиненню корупційних діянь (наприклад, пособником). Підтримано підхід науковців про доцільність відмови від переліку корупційних кримінальних правопорушень та корупційних правопорушень, пов’язаних з корупцією, на користь включення в КК абстрактних визначень указаних понять. Запропоновано розуміння антикорупційної безпеки як об’єкта корупційних кримінальних та пов’язаних з корупцією кримінальних й адміністративних правопорушень: 1) частина національної безпеки держави; 2) включає корупцію та антипорядок, пов'язаний з корупцією, який полягає у порушенні особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також прирівняними до них особами, антикорупційних вимог, заборон та обмежень, передбачених у Законі № 1700-VII; 3) корупція та антипорядок, пов'язаний з корупцією, є суспільними ризиками, які деструктивно впливають на антикорупційну, а отже на національну безпеку України, однак мають різну інтенсивність такого впливу; 4) кримінальні корупційні та пов’язані з корупцією кримінальні та адміністративні правопорушення є близькими за об’єктивними та суб’єктивними ознаками, що дає підстави розглядати їх як єдине ціле. Адміністративна деліктність є фоновим для злочинності явищем, оскільки характеризується асоціальністю та масовістю, а також здійснює опосередкований вплив на детермінацію злочинності, виконуючи роль віддаленої причини. З’ясовано, що фоновими для корупційної злочинності явищами можуть виступати адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, передбачені главою 13-А КУпАП. Розділ 2 присвячено характеристиці вчинення особою дій у ситуації реального конфлікту інтересів як адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, та корупційного кримінального правопорушення. Встановлено, що кримінальне законодавство Франції, Румунії, Молдови містить норми, що передбачають кримінальну відповідальність за вчинення дій публічним службовцем в умовах реального конфлікту інтересів. Виявлено особливості регулювання ситуації конфлікту інтересів у міжнародних документах, а також в антикорупційному законодавстві зарубіжних держав, якот Франції, Румунії, Латвії, Литви, Молдови, Казахстану. Доповнено знання про конфлікт інтересів аналізом правових позицій Верховного Суду, який висновував про поняття приватного інтересу, про окремі випадки потенційного та реального конфлікту інтересів, та їх відмінності, про характеристики близьких осіб, з якими в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не мають характеру сімейних, про можливість виникнення конфлікту інтересів в особи, яка не працює в її підпорядкуванні, проте здійснює свою діяльність у сфері, на яку поширюється юрисдикція органу, в якому працює ця особа, про особливості виникнення ситуації конфлікту інтересів, зокрема у разі видання особою наказу про притягнення викривача до дисциплінарної відповідальності. Наведено спільні ознаки між реальним конфліктом інтересів та використанням влади або службового становища всупереч інтересам служби як ознакою зловживання. Правопорушення, передбачене ст. 1727 КУпАП, виступає фоновим явищем зловживання лише у разі наявності ситуації реального конфлікту інтересів. Зазвичай особливістю девіантної поведінки у такому разі виступає неперервність між вчиненням адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією у вигляді неповідомлення службовою особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів чи вчинення нею дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів і самим зловживанням. Доведено, що зловживання службовим становищем включає його перевищення. У разі перевищення службових повноважень службовою особою, яка не є працівником правоохоронного органу, такі дії слід кваліфікувати як зловживання. Приватний інтерес як елемент складу реального конфлікту інтересів у складі зловживання перетворюється в інтегрований приватний інтерес, що включає такий мотив, як протиправний інтерес (службової особи чи третіх осіб, зокрема корисливі), а також мету – одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, який є відмежувальною ознакою між правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 1727 КУпАП, та зловживанням. Дата реєстрації 2024-10-28 Додано в НРАТ 2024-10-28 Закрити