Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003279, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-09-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Засоби масової інформації у системі протидії злочинам проти основ національної безпеки України Здобувач Костюк Остап Михайлович, Керівник Кваша Оксана Олександрівна Опонент Лащук Наталія Романівна Опонент Собко Ганна Миколаївна Опонент Ірха Юрій Богданович Рецензент Кубальський Владислав Нарцизович Опис Дисертацію присвячено визначенню потенціалу та способам використання засобів масової інформації у протидії злочинам проти основ національної безпеки України. У розділі 1 надається загальна характеристика поняттю та ознакам злочинів проти основ національної безпеки України, відповідної судової практики, а також детермінантам вчинення цих злочинів. Проведений аналіз внесених змін до розділу І Особливої частини КК після повномасштабного вторгнення рф на територію України, дав змогу дійти висновку про те, що такі зміни, з одного боку, призвели до усунення прогалин у нормативно-правовому регулюванні, з іншого боку – до появи нормативних колізій. Відповідно коригування таких колізій можливе на рівні правозастосування, а також на нормативному рівні. Доведено, що інформаційна безпека є універсальним компонентом національної безпеки України та виступає або основним, або додатковим безпосереднім об’єктом злочинів проти основ національної безпеки України. Виявлено такі підходи законодавця до розуміння публічного вчинення кримінальних протиправних дій: вчинення кримінальних протиправних дій з використанням ЗМІ визнається як інтегративна ознака відповідних складів злочинів без надання відповідній ознаці диференціюючого значення; відсутність вказівки на те, що публічне вчинення тих чи інших кримінальних правопорушень може бути вчинене з використанням ЗМІ; надання диференціюючого значення вчиненню кримінальних правопорушень з використанням ЗМІ. Доведено, що використання ЗМІ є обов’язковою ознакою вчинення кримінального правопорушення «публічно» незалежно від того, чи передбачає це закон одавець в примітці до відповідної статті Особливої частини КК. На основі проведеного аналізу судової практики у кримінальних провадженнях про злочини проти основ національної безпеки України встановлено, що суди по-різному підходять до визначення того, що слід розуміти під використанням ЗМІ у разі вчинення конкретного злочину. Наведено аргументи на користь підходу, відповідно до якого соціальні мережі не є ЗМІ, а тому вчинення злочинів проти основ національної безпеки України з використанням соціальних мереж повинно ідентифікуватися як вчинене з використанням мережі Інтернет. Виявлені колізії між нормами про злочини проти основ національної безпеки України обумовили різні підходи судової практики щодо їх вирішення. Зокрема, для усунення колізії між статтями 111 та 114-2 КК запропоновано передбачити у ст. 114-2 КК кримінальну відповідальність за публічне поширення інформації відповідного змісту з використанням мережі Інтернет або ЗМІ. Державна зрада (ст. 111 КК) вчиняється виключно способом безпосередньої комунікації з представником іноземної держави, іноземної організації, від якого отримується завдання на здійснення підривної діяльності проти України. Тоді як поширення інформації відповідного змісту (ст. 114-2 КК) полягає в її розповсюдженні серед невизначеного кола осіб. Охарактеризовано причини та умови вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Констатовано наявність комбінованих детермінант їх вчинення, які передбачають поєднання факторів таких як: невдоволення функціонуванням державних інституцій України, віра у краще майбутнє в складі іншої держави, бажання покращити матеріальний стан. Ключовим детермінантом формування відповідних внутрішніх спонук є спільна україно-російська історія у складі Радянського Союзу. Вторинними детермінантами злочинів проти основ національної безпеки України визнано спонуку громадян України до кар’єрного просування, одержання матеріальної вигоди від зради національним інтересам, неможливість працевлаштування на тимчасово окупованих територіях, страх за власне життя чи здоров’я тощо. Відповідно до концепції «сваволі та ілюзій» сформовано висновок про те, що внаслідок географічних, історичних, соціальних, комунікаційних факторів, в осіб, які вчиняють злочини проти основ національної безпеки сформувався комплекс сваволі та ілюзій, при якому в окремих осіб є ілюзія, згідно з якою життя під владою росії буде кращим, і це можливо із відродженням проекту «СРСР 2.0». Така ілюзія супроводжувалась свавільним проявом, згідно з яким особа вважала допустимим вчинення дій на загрозу національним інтересам України, при цьому усвідомлюючи, що конкретні дії вчиняються на користь ворогу. У розділі 2 досліджено питання, пов’язані із впливом ЗМІ на свідомість людей загалом та спонуканням їх до вчинення злочинів із використанням ЗМІ. Засоби масової інформації можуть бути фактором, який визначає поведінку людини та спонукає її вчинити певні дії або відмовитись від їх вчинення, а також одним з факторів, який формує світогляд. Такі властивості ЗМІ використовуються людьми, які прагнуть досягати результатів завдяки видозміні поведінки малих або великих суспільних груп у дуже різних сферах: політиці – для перемоги у виборах; бізнесі – для покращення продажу товарів тощо. Дата реєстрації 2024-10-28 Додано в НРАТ 2024-10-28 Закрити