Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003283, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-10-2023 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Артдизайн у сучасній українській fashion-індустрії. Здобувач Кузнєцова Валерія Олександрівна, Керівник Дихнич Людмила Петрівна Опонент Лагода Оксана Миколаївна Опонент Кротова Тетяна Федорівна Рецензент Лавренюк Ольга Олександрівна Рецензент Пенчук Олександра Петрівна Опис Дисертація присвячена особливостям і тенденціям артдизайну в сучасній українській fashion-індустрії. Артдизайн позицонується як вид художньо-проєктної творчості, що характеризується прагненням активізації естетики та індивідуалізації, свободою і розмаїттям художніх позицій, вільним застосуванням стилів та художніх методів, активним експериментуванням із формою, конструкцією, матеріалом і кольором. Основою артдизайну є концепції, що об’єднують мистецтво та дизайн, теоретично обґрунтовують досвід взаємопроникнення принципів дизайну та художньо-образного потенціалу мистецтва. Об’єкти артдизайну характеризуються найвищою художньою якістю, яскравою художньою образністю, здатністю викликати складні асоціативні ряди, мінімізацією або підпорядкуванням функціональності певній художній ідеї. Етапами здобування об’єктом артдизайну статусу мистецтва є: експериментальний (зв’язок із художніми практиками); експозиційний (виставковий); набуття твором артдизайну статусу об’єкта колекціонування; поява творів артдизайну на артринку. Як художнє явище і як концепт, артдизайн наразі перебуває на стадії становлення. На основі системного огляду основних теоретичних праць, присвячених специфіці синтезу моди та мистецтва, з’ясовано, що принципи артдизайну отримали втілення в практиках fashion-індустрії, ґрунтуючись на тенденції розмивання кордонів між мистецтвом і модою. Констатовано, що у вимірі fashion-індустрії артдизайн – це творча концепція дизайну одягу, метою якої є створення об’єкта, що є водночас і річчю, і твором мистецтва. Артдизайн демонструє конвергенцію знакової системи мистецтва і моди; сприяє оновленню художньої мови за допомогою експериментів у пошуках форми, властивих мистецтву, створених за його законами. Зародження ідеології артдизайну в дизайні одягу доби модернізму – результат кризи світовідчуття та формоутворення, конфлікту сучасного конструктивного змісту моди та архаїчності форм одягу, синтезу дизайнерських технологій початку ХХ ст., естетики авангардного мистецтва та нових соціальних ідей. Визначено основні етапи становлення концепції артдизайну у fashionіндустрії: друга половина ХІХ – початок ХХ ст. (зародження концепції артдизайну; поява «високої моди» як ексклюзивної; позиціонування моделей від кутюр як творів мистецтва; запозичення та творче переосмислення силуетів, деталей і орнаментів із живописних полотен старих майстрів, живопис як джерело натхнення для дизайнерів); 1910–1930-ті рр. (розвиток двох концепцій дизайну одягу як художнього твору з виразним образом: створення моделей відповідно до закономірностей циклічності модних трансформацій та естетично досконалих моделей одягу, основою художньої цінності яких є естетична досконалість незалежно від змін моди; співпраця дизайнерів та відомих художників-графіків і живописців; розробка дизайнерської моделі як артоб’єкта); друга половина 1940-х –1960-ті рр. (відродження зв’язку моди та мистецтва – запозичення ідей у різних видів мистецтва є одним зі способів модної інновації; характерним є звернення за натхненням до творчості провідних живописців – представників абстракціонізму та попарту); 1970–1990-ті рр. (посилення взаємодії мистецтва і моди; включення моди в музейний контекст, що посилює її сприйняття як мистецтва); 1990–2000-ті рр. (відродження та активізація творчої колаборації). Дослідження виявило, що провідні будинки високої моди активно взаємодіють зі світом мистецтва, створюючи інтегровані проєкти відповідно до напряму розвитку моди як складової креативних індустрій. Метою артифікації – є надання дизайнерським моделям додаткової символічної цінності з метою підвищення успішності їх подальшої реалізації. Основними формами артифікації є синергія та контамінація. За результатами дослідження виявлено, що творчість провідних українських дизайнерів одягу є унікальним відображенням історичних умов сучасності – в розроблених ними модних образах отримали конкретне втілення провідні тенденції, характерні для вітчизняної та світової культури перших десятиліть ХХІ ст. Завдяки активній розробці артколекцій не лише високої моди та prêt-à-porter de luxe , а й на всіх рівнях вітчизняної fashionіндустрії мистецтво отримало можливість безпосередньої взаємодії зі споживачем через дизайн одягу. Основою розвитку артдизайну від елітарності до масовості є трансформації в культурі, зміна ціннісних основ соціокультурного розвитку та естетичних канонів. Артоб’єкти у творчості вітчизняних дизайнерів одягу збагачують індустрію моди і культуру країни, стимулюють естетичні відчуття та емоції, насичують модні образи художньообразним та духовним змістом. Ключові слова: артдизайн, fashion-індустрія, сценічний образ, дизайн одягу, українські дизайнери, бренди, висока мода, артоб’єкт, артифікація, колаборація. Дата реєстрації 2024-10-29 Додано в НРАТ 2024-10-29 Закрити