Реєстраційний номер
0824U003316, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-12-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Хірургічне лікування параезофагеальних гриж ІІІ - ІV типу
Здобувач
Тарасов Тарас Анатолійович,
Керівник Іоффе Олександр Юлійович
Опонент Фелештинський Ярослав Петрович
Опонент Грубнік Володимир Володимирович
Рецензент Цюра Юрій Петрович
Рецензент Тарасюк Тетяна Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дослідження проводили на базах кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в період з 2017 р. по 2023 р. та на базі КНП "Київська міська клінічна лікарня №17" з 2017 р. по 2023 р.
Грижа СОД належить до відносно розповсюджених захворювань. Деякі клінічні оцінки показують, що близько 50-60% пацієнтів віком старше 50 років страждають на грижу СОД, серед яких від 5% до 29% складають ПЕГ [35, 98].
Доопераційна діагностика ГСОД, в тому числі і ПЕГ достатньо складна, клінічні прояви різноманітні, параклінічні методи діагностики характеризуються невисокою чутливістю та специфічністю – рентгенологічного дослідження з сульфатом барію 0,63 та 0,85; ендоскопічного дослідження – 0,72 та 0,80; манометрії високої роздільної здатності ¬– 0,77 та 0,92 відповідно [129].
Традиційно грижі СОД класифікуються на грижі типу I (аксіальні або ковзні), які характеризуються переміщенням СШЗ і кардіального відділу шлунка вище діафрагми щонайменше на 2 см при цьому інші відділи шлунка залишаються під діафрагмою [69], та ПЕГ (грижі II-IV типів). Діагностичні критерії для гриж типу ІІ (коли склепіння шлунка випинається в середостіння, але СШЗ залишається на своєму звичайному місці) та типу IV (наявність у грижовому мішку поряд зі шлунком інших органів черевної порожнини) визначено досить чітко [98, 113, 124], то для гриж типу ІІІ (поєднання типів I і II) характеристика менш однозначна.
Поєднання у хворих з грижею типу ІІІ спільних рис гриж І та ІІ типів, клінічні і інструментальні прояви яких різняться, створює проблеми в інтерпретації результатів її діагностики і лікування [116]. Деякі автори вважають, що грижі типу ІІІ передують грижі типу ІІ [108, 154, 173], інші допускають варіанти розвитку як з типу ІІ, так і з типу І [169], проте діагностичні критерії походження гриж типу ІІІ наразі відсутні.
Через високу частоту рецидивів у віддаленому післяопераційному періоді, яка сягає від 15% до 66% із середнім періодом спостереження від 12 до 40 місяців [16, 59, 64, 89, 105, 134, 135, 139, 156, 171] триває дискусія, щодо оптимального методу закриття грижового дефекту – крурорафія чи крурорафія доповнена армуванням швів сіткою. Обидві методики мають свої переваги. Висловлюються думки щодо доцільності компромісного підходу до пластики ГСОД, який передбачає армування швів сіткою за певних розмірів площі СОД [83, 86, 117]. Однак на сьогодні не існує загальноприйнятого методу вимірювання площі СОД. Інтраопераційні методи (визначення сектора кола [83], площі ромба або еліпса [38, 102]) не враховують складної конфігурації СОД. Розрахунок площі СОД за допомогою МСКТ демонструє значно більші середні значення площі, ніж інтраопераційні вимірювання [112, 126, 193], з поки що нез'ясованих причин. У зв'язку з цим, існує нагальна потреба у розробці простого і точного інтраопераційного (лапароскопічного) методу розрахунку параметрів СОД, що є ключовим для вибору оптимальної хірургічної тактики.
Атрибутом хірургічного лікування ПЕГ є виконання фундоплікації. Деякі автори пропонують використані методики за Nissen на 3600 у всіх пацієнтів з ПЕГ, для гарантованого зменшення симптомів ГЕРХ [157, 167]. Але ця методика у віддаленому післяопераційному періоді асоціюється з виникнення нових симптомів: нездатність відригнути (25,1%), раннє насичення (29,3%), збільшенням відсотку пацієнтів з метеоризмом з 23,3% до 38,1%, і високим відсотком дисфагії (25,6%) [138]. Альтернативою Фундоплікації Nissen є фундоплікація за Toupet на 2700 [97, 207], яка асоціюється з меншою частотою обструктивних ускладнень і покращенням якості життя, натомість не володіє такою антирефлюксною спроможністю як фундоплікація за Nissen [14]. Водночас, критерії вибору методу фундоплікації залишаються невизначеними.
Дата реєстрації
2024-11-04
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-04 / 2026-07-01
