Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003344, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-11-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Медіа-психологічна реабілітація жінок зі страхом повторення травмівних подій в умовах суспільної кризи Здобувач Лисник Катерина Анатоліївна, Керівник Зеленін Всеволод Володимирович Опонент Кирилова Олена Олександрівна Опонент Мухаровська Інна Романівна Рецензент Вольнова Леся Миколаївна Рецензент Мозгова Галина Петрівна Опис Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню проблеми медіа-психологічної реабілітації жінок зі страхом повторення травмівних подій в умовах суспільної кризи. Проведено аналіз філософської та психологічної наукової літератури за зазначеною темою, розглянуто поняття суспільних криз, їх травмівного впливу на психологічний стан, наслідків у вигляді виникнення страхів. Розглянуто теоретичні засади виникнення страху повторення травмівних подій, докладно вивчено особливості явища на прикладі страху рецидиву раку в онкопацієнтів на етапі ремісії. Вивчені підходи та методи, відомі в психоонкологічній науці для подолання травмівних наслідків криз, а також концепції щодо можливих цілей психологічного впливу. Аналіз поглядів науковців на принципи проведення психологічної реабілітації, її етапи, методи та медіаскладову свідчить, що медіаскладова є доволі новою сферою і в діяльності психологів, і в науковопсихологічних дослідженнях. Виявлена особливість страху повторення травмівних подій змінюватися залежно від поточної ситуації життя індивіда засвідчила, що суспільні кризи спричиняють загострення психологічних проблем. Страх рецидиву раку є показовим прикладом страхів повторення травмівних подій, водночас цей страх як психологічне явище притаманний більшості онкопацієнтів, що робить його актуальним напрямком дослідження. Відповідно обґрунтовано використання визначення «страх рецидиву раку – це страх, занепокоєння або тривога, що рак може повернутися чи виникнути в тому самому органі або іншому». Сформовано методологічні засади дослідження впливу біопсихосоціальних чинників на рівень страху рецидиву раку в онкопацієнтів у стані ремісії. Враховано, що індивідуально-психологічні чинники зумовлюють подолання особистістю травмівних подій та інтеграцію їх у життєвий досвід, а біомедичні чинники, такі як тип та стадія онкозахворювання, попередньо впливають на сприйняття діагнозу. Разом із усвідомленням пацієнтом небезпеки хвороби для здоров’я та особливостей перебігу лікування, відбувається формування здоров’язберігаючої компетентності. Ці чинники створюють можливість (або ускладнюють процес) пристосування, однак для успішності повернення до повноцінного життя необхідна також психологічна і соціальна підтримка та додаткове підвищення здоров’язберігаючої компетенції. Проведено аналіз впливу медіаінформації з інфопростору та схильності особистості до прийняття на віру міфічних причин виникнення раку та способів його лікування. Визначено, що наявність поширених у медіапросторі антинаукових відомостей щодо причин виникнення та шляхів подолання онкозахворювання, а також упередженого ставлення до раку з боку суспільства, є несприятливою для онкопацієнтів. Для протидії цим негативним тенденціям виокремлено напрямки реалізації просвітницької діяльності в медіапросторі. Виокремлено чинники, які зумовлюють підвищення рівня страху рецидиву в онкопацієнтів, які розподілені на: 1) мікросоціальні (соціо-демографічні) та макросоціальні (вплив суспільної кризи, наявність соціальної підтримки суспільства); 2) біомедичні; 3) особистісні (індивідуально-психологічні чинники); 4) медіачинники. Розроблено теоретичну схему дослідження, яка враховує взаємозв’язок соціальних, біомедичних, особистісних та медіачинників. Розроблено та модифіковано діагностичні методи дослідження впливу різних чинників на рівень страху рецидиву раку. Визначено концептуальну модель виникнення, перебігу та зменшення страху рецидиву раку з урахуванням медіавпливу, обґрунтовано рівні страху (низький, середній та високий). Низький рівень свідчить про нормальну реакцію на загрозливі обставини і вважається функціональним страхом. Середній рівень є підвищеним і потребує від особистості змін здоров’язберігаючої поведінки заради його зниження. Високий рівень є дисфункційним і потребує психологічної реабілітації. Проведено адаптацію та валідацію української версії Опитувальника страху рецидиву раку, FCRI, на вибірці учасниць (n = 201) з різними типами та стадіями онкозахворювання, різного віку для подальшого вимірювання рівня страху рецидиву в українських онкопацієнток. Статистично визначено альфа Кронбаха для шкал опитувальника, яка для шкал Опитувальника FCRI визначена в межах від 0,711 до 0,913, для загальної оцінки = 0,911, для скринінгової шкали Тяжкість дорівнює 0,727. Цей результат підтвердив внутрішню узгодженість та надійність Опитувальника FCRI, що уможливлює використовувати його для оцінки рівня страху рецидиву раку в жінок, а шкалу Тяжкість – для скринінгової оцінки у вигляді короткої форми Опитувальника, FCRI-SF. Визначено порогове значення, від якого рівень страху вважають дисфункційним; рекомендовано обрати за таке порогове значення загальні бали Опитувальника FCRI від 86 та вище, а для скринінгового Опитувальника FCRISF – значення від 22 та вище, що обґрунтовано для українських онкопацієнток в умовах суспільної кризи. Дата реєстрації 2024-11-07 Додано в НРАТ 2024-11-07 Закрити