Реєстраційний номер
0824U003362, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-09-2022
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Інформаційно-аналітична діяльність у сфері української дипломатії в умовах цифровізації.
Здобувач
Чепелюк Юлія Володимирівна,
Керівник Бачинська Надія Анатоліївна
Опонент Кунанець Наталія Едуардівна
Опонент Кобєлєв Олексій Миколайович
Рецензент Варенко Володимир Михайлович
Рецензент Салата Галина Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Київський національний університет культури і мистецтв
Опис
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню специфіки, стану та перспектив інформаційно-аналітичної діяльності у сфері української дипломатії в умовах цифровізації.
Підсумовано, що питання інформаційно-аналітичної діяльності у сфері дипломатії набувають особливої актуальності і спонукають до з’ясування специфіки, стану та перспектив інформаційно-аналітичної діяльності у сфері дипломатії в умовах цифровізації.
З’ясовано, що основними напрямами інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв є: 1) інформаційно-роз’яснювальна робота; 2) інформаційний супровід зовнішньої політики держави; 3) моніторинг та аналітико-прогностичні дослідження. Інформаційно-роз’яснювальна робота та інформаційний супровід зовнішньої політики держави передбачають обов’язкову координацію главою дипломатичного представництва в країні перебування, забезпечення поточного та перспективного планування, вивчення ефективності її виконання, залучення представників українських акредитованих товариств чи спілок та сприяння іноземним організаціям в проведенні заходів стосовно України.
Наголошено, що безпрецедентне значення інформаційно-роз’яснювальної роботи, моніторингу та інформаційного супроводу зовнішньої політики держави найвиразніше виявилося під час повномасштабного вторгнення в Україну країни-агресора, змусивши по-новому поглянути на проблему результативності їхнього здійснення. Ефективність цих напрямів інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв ще належить оцінити, послуговуючись відповідними критеріями. Зі свого боку, ефективність і результативність інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв безпосередньо залежить від відповідного планування й управління зовнішньо-політичними процесами, а також від уміння дипломатії розпізнавати проблеми, пропонувати шляхи їхнього вирішення і таким чином сприяти формуванню зовнішньої політики держави. Аналітико-прогностичні дослідження дипломатичних представництв – це, по суті, політико-системний аналіз, кінцевим результатом якого є документ стратегічного характеру. Зміст цього документа враховується при виробленні внутрішньої і зовнішньої політики держави. Методи аналізу політичних ситуацій і процесів, а також типи прогнозування свідчать про ускладнення процедур інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв, що тяжіє до міждисциплінарності і потребує застосування комп’ютерних технологій.
Встановлено, що глобальна інформатизація та взаємопов’язаність світу не лише змінили інформаційно-комунікаційну функцію дипломатії, зорієнтованої на пошук взаємоприйнятного рішення через діалог, а й зумовили переоцінювання стереотипів дипломатичної роботи, змушуючи держави враховувати потенціал цифрових технологій при виборі національних пріоритетів і зовнішньополітичних орієнтирів, форм і напрямів взаємодії. Ці чинники безпосередньо впливають на зміст інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв, яка дедалі наполегливіше вимагає, з одного боку, використовувати усі доступні засоби та цифрові інструменти при виконанні своїх функцій, а з іншого – протидіяти загрозам інформаційній безпеці України та нейтралізувати інформаційну агресію (у тому числі спеціальним інформаційним операціям держави-агресора, спрямованих на підрив державного суверенітету і територіальної цілісності України), а також брати участь у заходах із забезпечення інформаційної стійкості суспільства і держави в цілому, сприяти міжнародній співпраці у сфері інформаційної безпеки на засадах партнерства та взаємної підтримки.
З’ясовано, що ефективність інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв в інформаційно-комунікаційному просторі безпосередньо залежить від швидкості реагування на процеси та події. Дипломатія, яка раніше була відносно «закритою» сферою діяльності, завдяки розвитку цифрових технологій має можливість безпосередньо звертатися в своїй інформаційній діяльності до конкретної цільової аудиторії, інформувати широке коло зарубіжної громадськості, реалізуючи стратегію зовнішньополітичної діяльності України, а також отримувати інформацію з відкритих джерел, здійснюючи інформаційний моніторинг та аналітичні дослідження.
Ключові слова: інформація, аналітика, інформаційно-аналітична діяльність, бібліотека, дипломатія, дипломатичне представництво, аналітичні технології, інформаційні технології, цифровізація.
Дата реєстрації
2024-11-12
Додано/оновлено в НРАТ
2024-11-12 / 2026-07-01
