Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003362, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 09-09-2022 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Інформаційно-аналітична діяльність у сфері української дипломатії в умовах цифровізації. Здобувач Чепелюк Юлія Володимирівна, Керівник Бачинська Надія Анатоліївна Опонент Кунанець Наталія Едуардівна Опонент Кобєлєв Олексій Миколайович Рецензент Варенко Володимир Михайлович Рецензент Салата Галина Володимирівна Опис Дисертаційну роботу присвячено дослідженню специфіки, стану та перспектив інформаційно-аналітичної діяльності у сфері української дипломатії в умовах цифровізації. Підсумовано, що питання інформаційно-аналітичної діяльності у сфері дипломатії набувають особливої актуальності і спонукають до з’ясування специфіки, стану та перспектив інформаційно-аналітичної діяльності у сфері дипломатії в умовах цифровізації. З’ясовано, що основними напрямами інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв є: 1) інформаційно-роз’яснювальна робота; 2) інформаційний супровід зовнішньої політики держави; 3) моніторинг та аналітико-прогностичні дослідження. Інформаційно-роз’яснювальна робота та інформаційний супровід зовнішньої політики держави передбачають обов’язкову координацію главою дипломатичного представництва в країні перебування, забезпечення поточного та перспективного планування, вивчення ефективності її виконання, залучення представників українських акредитованих товариств чи спілок та сприяння іноземним організаціям в проведенні заходів стосовно України. Наголошено, що безпрецедентне значення інформаційно-роз’яснювальної роботи, моніторингу та інформаційного супроводу зовнішньої політики держави найвиразніше виявилося під час повномасштабного вторгнення в Україну країни-агресора, змусивши по-новому поглянути на проблему результативності їхнього здійснення. Ефективність цих напрямів інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв ще належить оцінити, послуговуючись відповідними критеріями. Зі свого боку, ефективність і результативність інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв безпосередньо залежить від відповідного планування й управління зовнішньо-політичними процесами, а також від уміння дипломатії розпізнавати проблеми, пропонувати шляхи їхнього вирішення і таким чином сприяти формуванню зовнішньої політики держави. Аналітико-прогностичні дослідження дипломатичних представництв – це, по суті, політико-системний аналіз, кінцевим результатом якого є документ стратегічного характеру. Зміст цього документа враховується при виробленні внутрішньої і зовнішньої політики держави. Методи аналізу політичних ситуацій і процесів, а також типи прогнозування свідчать про ускладнення процедур інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв, що тяжіє до міждисциплінарності і потребує застосування комп’ютерних технологій. Встановлено, що глобальна інформатизація та взаємопов’язаність світу не лише змінили інформаційно-комунікаційну функцію дипломатії, зорієнтованої на пошук взаємоприйнятного рішення через діалог, а й зумовили переоцінювання стереотипів дипломатичної роботи, змушуючи держави враховувати потенціал цифрових технологій при виборі національних пріоритетів і зовнішньополітичних орієнтирів, форм і напрямів взаємодії. Ці чинники безпосередньо впливають на зміст інформаційно-аналітичної роботи дипломатичних представництв, яка дедалі наполегливіше вимагає, з одного боку, використовувати усі доступні засоби та цифрові інструменти при виконанні своїх функцій, а з іншого – протидіяти загрозам інформаційній безпеці України та нейтралізувати інформаційну агресію (у тому числі спеціальним інформаційним операціям держави-агресора, спрямованих на підрив державного суверенітету і територіальної цілісності України), а також брати участь у заходах із забезпечення інформаційної стійкості суспільства і держави в цілому, сприяти міжнародній співпраці у сфері інформаційної безпеки на засадах партнерства та взаємної підтримки. З’ясовано, що ефективність інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв в інформаційно-комунікаційному просторі безпосередньо залежить від швидкості реагування на процеси та події. Дипломатія, яка раніше була відносно «закритою» сферою діяльності, завдяки розвитку цифрових технологій має можливість безпосередньо звертатися в своїй інформаційній діяльності до конкретної цільової аудиторії, інформувати широке коло зарубіжної громадськості, реалізуючи стратегію зовнішньополітичної діяльності України, а також отримувати інформацію з відкритих джерел, здійснюючи інформаційний моніторинг та аналітичні дослідження. Ключові слова: інформація, аналітика, інформаційно-аналітична діяльність, бібліотека, дипломатія, дипломатичне представництво, аналітичні технології, інформаційні технології, цифровізація. Дата реєстрації 2024-11-12 Додано в НРАТ 2024-11-12 Закрити