Реєстраційний номер
0824U003403, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-12-2024
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Регіональні особливості музичного життя Глухівщини ХХ століття
Здобувач
Мироненко Анна Миколаївна,
Керівник Копиця Маріана Давидівна
Опонент Кавунник Олена Анатоліївна
Опонент Довжинець Інна Георгіївна
Рецензент Путятицька Ольга Вікторівна
Рецензент Волосатих Ольга Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Опис
Дисертація присвячена становленню та розвитку музичних, мистецько-освітніх процесів Глухівщини, які зайняли важливе місце в культуротворенні регіону протягом ХХ століття. Досліджуючи чинники, які вплинули на формування освітньої палітри і як наслідок відкриття інституцій в галузі мистецтва та музичної освіти, формотворення наявних творчих колективів та напрямів їх діяльності, можна дійти висновку, що культура Глухівщини слідувала тим векторам, які закладено ще за часів Гетьманщини. Таким чином, традиційність та монолітність культури Глухівщини збережена по горизонталі у часовому вимірі.
Досліджено фонди архівів 11 українських, 3 чеських та 2 російських (до 2022 р. дистанційно) установ. Було опрацьовано архіви 14 періодичних видань Глухова, Києва, Харкова, Чернігова. Всього використано в дисертації 104 архівні одиниці. Крім того, вивчено та проаналізовано літописи, спогади, мемуари, щоденники, автобіографії, листи та інтерв’ю, автографи інструментовок, обробок творів, аудіо-, відеозаписи виступів та артефакти, що є результатом розкопок глухівських археологів, зокрема варгани та залишки музичних інструментів XII–XVII ст.
Дисертація вперше в дослідженні історичного розвитку Глухівщини ХХ століття висвітлила музичні процеси як єдиний феномен з його передумовами виникнення, впливами політичних та економічних метаморфоз ХХ століття та різних музичних шкіл України та Чехії. Вперше розглянуто причини культурного «сплеску» на означеній території протягом другої половини XVII – початку XX століття та аргументовано це явище за допомогою теорії пасіонарності Л. Гумільова. Новим є погляд на інституції Глухова та їх роль у формуванні культурного потенціалу Глухівщини ХХ та ХХІ століть.
Означене дослідження являється першим прецедентом в історії української музики ХХ століття у доведенні факту існування Глухівського осередку Чернігівської філії Музичного товариства імені Миколи Леонтовича. Шляхом проведення міжнародного розслідування виявлено представника глухівського осередку – Яна Батиста Ступку, зібрано максимальну біографічну інформацію про митця, яка є доступна на цей час в Україні, та названо список наявних творів.
У досліджені підкреслено важливість періоду Гетьманщини, адже саме в цей час закладаються основні музичні та освітні вектори розвитку означеної території. Передусім – це розвиток загальної та музичної освіти, прагнення до хорового співу, продовження традицій театрального та інструментального мистецтва. Підкреслено особливий вплив, який мала на формування суспільства література канцеляристів, зокрема у підготовці національного відродження України ХХ століття.
Опрацьована джерельна база з означеного питання дала змогу узагальнити та виявити основні засади формування парадигм діяльності колективів Глухівщини та ті міркування, якими керувались їх керівники на різних фазах життєтворчості.
У роботі культурний регіон Глухівщини розглядається з точки зору понять «геогенетична зона» та «соціолокус», уведених у науковий обіг музикознавицею В. Кузик. Причини наявності окремої локації з підвищеним культурним потенціалом обґрунтовуються за допомогою теорії пасіонарності. Саме завдяки їй пояснюється сплеск великої кількості визначних особистостей, які народилися та творили на теренах Глухівщини упродовж XVII – початку ХХ століття, що відповідає акматичній фазі етногенезу.
Під час визначення підвалин формування музичної культури Глухівщини розглянуто політичне, соціальне, економічне життя регіону та його географічне розташування. Зроблено висновок, що історична періодизація ХХ століття на Глухівщині збігається з загальною періодизацією історії України ХХ століття, яку надають сучасні українські історики. Перебуваючи на перетині торгівельних шляхів у XVI–XVII столітті, Глухів отримав вигідне становище, що мало вплив на економічне піднесення, маркером чого стало муроване будівництво. Заможність міста у сукупності з його географічним положенням дали можливість стати столицею Гетьманщини. Саме завдяки отриманому статусу у місті виник високоосвічений прошарок (канцеляристи), який мав вплив на формування освітнього, культурного та мистецького фону.
Дата реєстрації
2024-11-20
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-16 / 2026-10-07
