Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0824U003455, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 222, Медицина

Дата захисту

16-01-2025

Статус

Запланована

Назва роботи

Удосконалення діагностики та лікування системного червоного вовчака на основі аналізу перебігу захворювання та клініколабораторних характеристик пацієнтів

Здобувач

Дубас Віталій Васильович,

Керівник Яременко Олег Борисович
Керівник Проценко Галина Олександрівна
Опонент Сміян Світлана Іванівна
Опонент Шевчук Сергій Вікторович
Опонент Абрагамович Уляна Орестівна
Рецензент Карасевська Тетяна Анатоліївна

Опис

Дисертація присвячена дослідженню перебігу системного червоного вовчака (СЧВ) з метою підвищення ефективності діагностики та лікування цього захворювання. В основну частину дослідження включено 160 пацієнтів (135 жінок та 25 чоловіків; співвідношення статей 5,4:1), що проходили стаціонарне та амбулаторне лікування у Державній установі «Національний нвкоіий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» в період з 2011 по 2023 рік. Діагноз СЧВ встановлювали згідно з актуальними на момент курації пацієнтів критеріями: Американського коледжу ревматології (1982, оновлені 1997), Міжнародної співпраці клінік системного червоного вовчака (2012) або Американського коледжу ревматології / Європейської антиревматичної ліги (2019). Активність захворювання визначали за індексом SELENA-SLEDAI (1-5 балів – низька активність; 6-10 – помірна активність; >10 – висока активність). Було проведено ретроспективний аналіз медичної документації 115 пацієнтів, які проходили лікування у 2011-2019 роках. У кожного пацієнта оцінювали демографічні, клінічні та рутинні лабораторно-інструментальні показники, вивчали процес діагностичного пошуку, ефективність та переносимість терапії. Показники мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) враховували лише в разі їх дослідження методом двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (58 пацієнтів), аваскулярний некроз голівки стегнової кістки (АНГСК) діагностували при підтвердженні за допомогою МРТ (13 пацієнтів). Також проводили проспективне спостереження за 45 пацієнтами, які проходили лікування за час виконання роботи (2020-2023 роки). На додаток до вищеперерахованих показників у пацієнтів з проспективної частини дослідження було проведено анкетування за опитувальником Medical Outcomes Study Short Form 36 questionnaire – SF-36 (рекомендований Міжнаціональним центром дослідження якості життя з адаптованим українським перекладом) для оцінки рівня показників якості життя та виконано забір венозної крові для подальшого дослідження потенційних лабораторних маркерів активності СЧВ (38 зразків від 32 пацієнтів; забір крові повторно здійснювався з інтервалом не менше 6 місяців за умови значної динаміки клінічних проявів та лабораторної активності захворювання). Сформовано контрольні групи з практично здорових осіб, яких проанкетовано за опитувальником SF-36 (30 осіб) та яким здійснено забір венозної крові (14 осіб). Методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначали сироватковий рівень васкулярного ендотеліального фактору росту А (VEGF-А), його розчинного рецептора 1 типу (sVEGFR-1) та ендотеліну-1 (ЕТ1) за допомогою наборів реагентів «Invitrоgen» (США), а також рівень інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) (тест-системи «FineTest», Китай). Облік здійснювали на імуноферментному аналізаторі «ІEMSLabSystems» (Фінляндія). Концентрацію сироваткового амілоїду А (САА) та феритину визначали за допомогою імунофлуоресцентного методу (тест-системи «Finecare», Китай). Для оцінки взаємозв’язків між наявністю та рівнем ревматоїдного фактору (РФ) у сироватці крові і клініко-лабораторними характеристиками хворих в дослідження додатково було включено 85 пацієнтів, які перебували під амбулаторним та стаціонарним наглядом співробітників кафедри внутрішньої медицини №3 (до 2011 р. – кафедри внутрішньої медицини №2) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на базі двох ревматологічних клінік (в Олександрівській клінічній лікарні та в клінічній міській лікарні №3 міста Києва) в період з 1994 по 2023 рік. Хворим, у яких визначали рівень РФ, активність захворювання перерахована також за шкалою SLEDAI-2k з метою стандартизації цього параметру серех пацієнтів різних центрів.