Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003491, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-12-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Кримінально-правова та кримінологічна характеристика умисного знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства (стаття 270-1 Кримінального кодексу України) Здобувач Тур Ірина Юріївна, Керівник Литвинов Олексій Миколайович Опонент Житний Олександр Олександрович Опонент Шевчук Тетяна Анатоліївна Рецензент Фіалка Михайло Ігоревич Рецензент Філіпенко Наталія Євгенівна Опис Проаналізовано сучасний стан наукової розробленості проблем кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства. Зазначено, що об’єктивні ознаки складу кримінального правопорушення становлять лише ті ознаки, що характеризують об’єкт кримінального правопорушення та його об’єктивну сторону. До ознак складу, що характеризують об’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 270-1 КК України належить об’єкт та предмет злочину. Обґрунтовано, що суспільно небезпечне діяння умисного знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства характеризується умисними діями, здатними створити загрозу функціонуванню та експлуатації вказаних об’єктів, тобто призвести до їх знищення або пошкодження. Це означає, що терміни «знищення» та «пошкодження» у диспозиції ст. 270-1 КК України характеризують суспільно небезпечні наслідки, а не злочинне діяння. Таким чином, склад умисного знищення або пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства містить одночасно три види суспільно небезпечних наслідків: основного – знищення чи пошкодження об'єктів житлово-комунального господарства, проміжного – неможливості експлуатації чи порушення нормального функціонування таких об'єктів, похідного – небезпеки для життя чи здоров'я людей або майнова шкода у великому розмірі. Зроблено висновок про те, що результатом знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства і є фактична неможливість експлуатації або ж порушення нормального функціонування таких об'єктів, що в цілому виключає необхідність конкретизації зазначених умов безпосередньо у складі кримінального правопорушення. Встановлено, що диференціація кримінальної відповідальності як процес, характеризується поділом, розшаруванням відповідальності в законі залежно від типового ступеня суспільної небезпеки діяння і типового ступеня небезпеки особи винного, що здійснюється за допомогою встановленням підстав звільнення від кримінальної відповідальності, особливостями призначення покарання за незакінчений злочин, а також запровадженням кваліфікуючих обставин у складі кримінального правопорушення. Обґрунтовано необхідність диференціації кримінальної відповідальності за ст. 270-1 КК України за допомогою кваліфікуючих ознак у вигляді спеціальної повторності (ст. ст. 194, 194-1, 270-1 292, 347, 352, 378, 399 КК України) та співучасті за попередньою змовою групою осіб. Доведено, що невідповідність характеру та ступеню суспільної небезпечності досліджуваного діяння наявному правовому інструментарію в частині диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації покарання за його скоєння призводить до масового застосування національними судами інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням. На підставі проведеного дисертаційного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України та нової редакції ст. 270-1 КК України. Наукова новизна отриманих результатів з полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні комплексних самостійних кваліфікаційних наукових досліджень проблем кримінальної відповідальності та протидії умисному знищенню або пошкодженню об’єктів житлово-комунального господарства. Дата реєстрації 2024-12-09 Додано в НРАТ 2024-12-09 Закрити