Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003507, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-01-2025 Статус Захищена Назва роботи Концепція «розумне місто» як інструмент інноваційного розвитку території Здобувач Кізляр Олександр Олександрович, Керівник Диха Марія Василівна Опонент Кінаш Ірина Петрівна Опонент Кузьмак Олена Миколаївна Опонент Судомир Світлана Михайлівна Рецензент Хрущ Ніла Анатоліївна Опис Дисертацію присвячено розробці теоретичних положень та обґрунтуванню науково-практичних рекомендацій щодо впровадження концепції «розумного міста» як інструмента інноваційного розвитку територій для забезпечення сталого розвитку та підвищення якості життя населення. В процесі систематизації наукових праць зарубіжних і вітчизняних науковців виділено три основні трактування поняття «розумне місто»: як сукупність технологій, як місце концентрації людського капіталу та як стійке місто. На основі аналізу генезису цієї концепції та синтезу наукових досліджень у цій сфері запропоновано трактувати розумне місто як інноваційну адміністративно-територіальну одиницю, що на основі всебічної цифровізації міського простору, впровадження ІКТ, інтеграції економіки знань, розумної мобільності та розумного життя забезпечує перманентний сталий соціо-еколого-економічний розвиток території шляхом використання інтегральних моделей спільного ухвалення рішень «е-урядування-бізнес-громадськість» та формує високий рівень життя містян. Ідентифіковано шість складових розумного міста: розумне управління (Smart Governance), розумна економіка (Smart Economy), розумна мобільність (Smart Mobility), розумне середовище (Smart Environment), розумні люди (Smart People) та розумне життя (Smart Living). Запропоновано визначення «екосистеми розумного міста» як інтегрованої системи, що об’єднує цифрові технології, інфраструктуру, управлінські процеси та людський капітал, які формують суспільну взаємодію під час створення та використання організаційних, політичних, економічних, соціальних, екологічних та технологічних, інформаційно-комунікаційних цифрових інновацій. Згруповано методичні підходи оцінювання розвитку та ефективності функціонування «розумних» міст, визначено можливості їх впровадження у вітчизняній практиці. Зокрема виділено такі їх категорії: багатокритеріальні моделі рейтингового оцінювання, моделі оцінювання «якості надання послуг» (Quality of Service, QoS) та «якості сприйняття послуг» (Quality of Experience, QoE). Систематизовано тенденції розвитку концепції «розумних» міст в Україні. Проаналізовано ключові макрорівневі фактори, які впливають на їх становлення, зокрема нормативно-правові, інституційні, технологічні, економічні, соціальні та екологічні аспекти. Підтверджено, що інноваційний розвиток є ключовим чинником трансформації міст у «розумні», адже саме він забезпечує створення і впровадження сучасних технологій і рішень. Проаналізовано динаміку позиції України у Глобальному індексі інновацій за 2019-2023 роки. Незважаючи на зниження рейтингу через воєнні дії, Україна демонструє переваги, зокрема за співвідношенням кількості патентів і корисних моделей до ВВП, витратами на комп’ютерні та програмні продукти відносно ВВП, а також часткою експорту ІКТ-послуг у структурі зовнішньої торгівлі. Запропоновано методичний інструментарій оцінювання рівня інноваційної сприйнятливості міст до впровадження цифрових рішень і розвитку «розумної» інфраструктури, а також запропоновано загальний алгоритм розрахунку інтегрального показника. На основі експертного опитування визначено 3 групи індикаторів, що охоплюють 10 індикаторів і 41 субіндикатор для оцінювання, визначено способи збору даних, методи нормування показників та розрахунок вагових коефіцієнтів для кожної групи індикаторів, окремих індикаторів та субіндикаторів. Обґрунтовано доцільність формування електронної платформи смарт-проєктів (Smart City Market place) як елемента екосистеми розумного міста, метою якої є об’єднання органів влади, інвесторів, підприємств та громадських організації для прискорення впровадження інноваційних технологій, що покращують якість життя. Розроблено трирівневу аналітичну модель оцінювання проєктів «розумного міста» на засадах пріоритетно-ціннісного підходу, що розглядає проєкт у розрізі відповідності стратегії «розумного міста», його внеску в розвиток різних складових «розумного міста», а також соціально-економічної цінності, яку проєкт створює для громади. Доведено, що основою для ухвалення рішень щодо впровадження проєктів «розумного міста» є аналіз їх ефективності та доцільності. Сформовано концептуальні пріоритети розвитку екосистеми для підтримки реалізації проєктів «розумного міста» через обґрунтування соціальних та економічних ефектів впровадження розподілених систем генерації електроенергії (Microgrid); інтелектуальної транспортної системи для громадського транспорту; технологічних рішень у сфері безпеки та технологій інформаційного моделювання будівель. Дата реєстрації 2024-12-10 Додано в НРАТ 2024-12-10 Закрити