Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003514, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-01-2025 Статус Захищена Назва роботи Неприпустимість зловживання правом як комплексний міжгалузевий правовий інститут Здобувач Гуртова Ксенія Миколаївна, Керівник Невзоров Ігор Львович Опонент Єрмоленко Дмитро Олександрович Опонент Россіхін Василь Васильович Рецензент Лазарєв Віктор Вікторович Рецензент Юшкевич Олена Геннадіївна Опис У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці запропоновано розв’язання важливого наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні особливостей юридичної природи неприпустимості зловживання правом, як комплексного міжгалузевого правового інституту, тенденцій та закономірностей його розвитку, місця в системі права, способів юридичного захисту від зловживання правом. Аналіз науково-концептуальних та методологічних передумов дослідження неприпустимості зловживання правом, як комплексного міжгалузевого правового інституту, вказує на наступне. Встановлено, що методологія дослідження неприпустимості зловживання правом, як комплексного міжгалузевого правового інституту, складається із наступних рівнів: принципи пізнання (науковість, об’єктивність, всебічність, плюралізм, історизм, комплексність); наукові категорії, що утворюють систему знань, закономірностей, парадигм, теорій про сутність предмету дослідження; загальні (філософські) методи (діалектичний та метафізичний методи); загальнонаукові методи (історичний, формально-логічний, системний, функціональний, синергетичний методи та метод структурного аналізу); приватно-наукові методи (конкретно-соціологічний, статистичний, прогностичний методи та метод моделювання); спеціальні методи (порівняльно-правовий, формально-догматичний (юридичний) методи та метод правового експерименту). Аргументовано показано, що до числа ключових рис комплексного міжгалузевого правового інституту слід відносити наступні: вони є структурною частиною джерел права; містять загальні для суміжних галузей положення; є відображенням загальних принципів права, спільних для деяких чи всіх галузей права; є відображенням загальних для кількох суміжних галузей юридичних конструкцій; їх предметом є певна сторона уподібнення суспільних відносин; спрямовані на забезпечення уніфікації нормативно-правових приписів, однотипності правового регулювання. Визначено, що дискусійним виглядає питання щодо розмежування понять «комплексні» та «міжгалузеві» правові інститути. Такій підхід є штучним, особливо в контексті загальних уявлень щодо системних зв’язків у праві. Основна причина цього в тому, що ознаки комплексних інститутів цілком екстраполюються на міжгалузеві інститути, як і навпаки. Своєю чергою, утворення та функціонування міжгалузевих інститутів завжди передбачає наявність між їхніми елементами системних зв’язків, адже норми права, що складають подібні інститути не є механічними утвореннями. З’ясовано, що важливою рисою комплексних міжгалузевих правових інститутів є наявність відповідних принципів, покладених в основу їхнього утворення. Відстежено еволюцію уявлень про природу зловживання у праві. Вона виявляється у наступному. Вже в добу античності постановка питання щодо недопущення зловживання правом вийшла за межі класичного приватного права. Тоді також йшлося й про неможливість зловживання правом в межах юридичних процедур. Аналіз пам’яток права періоду середньовіччя вказує на те, що оцінка тих чи інших юридично значимих дій, їхнє прирівнювання до зловживання правом здебільшого відбувалася в межах юридичного процесу (правил перебування особи в суді). Перші згадки ситуацій, що тяжіють до зловживання правом, також віднаходимо у староруських джерелах. Це свідчить про наявність давніх історичних традицій у регулюванні проблеми зловживання правом. Однак відразу слід зауважити, що термін «зловживання правом» давньоруське право не знало, а оперувало поняттям «недобросовісність». Дата реєстрації 2024-12-11 Додано в НРАТ 2024-12-11 Закрити