Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003526, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-02-2023 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Конституційно-правовий інститут громадянства в системі сучасних міграційних процесів. Здобувач Макаров Михайло В’ячеславович, Керівник Слінько Тетяна Миколаївна Опонент Софінська Ірина Дмитрівна Опонент Щербанюк Оксана Володимирівна Рецензент Ткаченко Євгеній Володимирович Рецензент Дахова Ірина Іванівна Опис Дисертація присвячена комплексному дослідженню інституту громадянства, його еволюціонуванню й міжнародним тенденціям регулювання множинного й подвійного громадянства в системі сучасних міграційних процесів по всьому світу. Наукова робота є одним з перших досліджень окресленої проблеми, в якому: з’ясовано генезу інституту громадянства, його сутність, зміст і принципи в сучасних умовах глобалізації, а також конституційні й законодавчі положення зарубіжних країн стосовно закріплення подвійного громадянства і нормативно-правових актів України з питань міграції і громадянства; встановлено принципи громадянства зарубіжних країн та їх закріплення в міжнародному й національному праві; розкрито сутність і зміст понять «міграція», «міграційні процеси», «система міграційних процесів» а також міграційної й державної політики у сфері громадянства; приділено увагу євроатлантичним прагненням України і суспільства, а також умовам вступу України до Європейського Союзу й наслідки такого рішення. Мета й завдання даної наукової роботи зумовили вибір її структури. Так, вона складається з 2-х розділів, присвячених історичному аспекту формування і становленню інституту громадянства, визначенню змісту і суті громадянства, його дослідженню як конституційно-правового інституту, принципам інституту громадянства в конституційному праві зарубіжних країн, проблемам реалізації та шляхам вдосконалення законодавства України про громадянство, міжнародно-правовому й конституційно-правовому регулюванню міграційних процесів, а також особливостям реалізації права на громадянство в умовах міграційних процесів у світі й євроінтеграційних прагнень України. Виокремлено історичні періоди формування інституту громадянства, зокрема, античний, період Середньовіччя, Новий час, сучасний, встановлено їх особливості, а також зроблено відповідний поділ теорій громадянства на емпіричні й нормативні, а моделей інституту громадянства – на республіканську й ліберальну. Констатовано, що громадянство може розглядатися як: а) самостійний інститут права; б) інструмент запобігання дискримінації за гендерною ознакою; в) елемент конституційно-правового статусу особи; г) суб’єктивне, невід’ємне і природне право особи; ґ) складова конституційної ідентичності; д) механізм і невід’ємна умова участі в управлінні державними справами; е) державний інструмент для законного збору податків; є) інструмент захисту громадянських прав і свобод; ж) елемент державного суверенітету. Право на громадянство, хоч і є природним, загальнодоступним і рівним для всіх індивідів, але перебування у громадянстві деяких країн обтяжує особу і не дозволяє скористатися конституційним правом на свободу пересування, вільний вибір місця проживання і вільно залишати територію. Отже, існує «лотерея народження» й унікальна міграційна політика кожної держави, внаслідок чого громадяни по всьому світу отримують різні можливості реалізувати конституційні права і свободи, зокрема, право на вільне переміщення й міграцію. Особливу увагу приділено сучасним міжнародним принципам громадянства, а також їх закріпленню в національних і міжнародних нормативно-правових актах. Проаналізовано конституційно-правовий інститут громадянства, виокремлено його ознаки й запропоновано авторську дефініцію поняття «громадянство», проведено класифікацію принципів громадянства в конституційному праві зарубіжних країн. Ґрунтовно вивчено статистичні дані більшості країн світу щодо впливу й наслідків міграції для приймаючих країн і держав-відправників, а також проаналізовано чинне законодавство України у сфері громадянства й міграції. Спираючись на результати проведеного дослідження, зроблено висновок, що мігранти позитивно впливають на обидва типи держав, особливо завдяки економічним показникам. Констатовано, що міграційні процеси мають ознаки системності. Надано класифікацію і характеристику: а) причин формування міграційних процесів, б) міграційних потоків (коридорів), в) суб’єктів міграції, а також за їх внутрішнім переконанням, залежності від території, напряму й часової ознаки. На основі цього було виокремлено основні типи міграції й проаналізовані головні теорії міграції та «міграційні закони». Доведено, що трудова міграція є найчисельнішим видом міграційних процесів. Проведено аналіз конституційного і національного законодавства деяких зарубіжних країн, а також міграційної і державної політики. Акцентовано на її унікальності й індивідуальному характері, зважаючи на велику кількість чинників її формування і реалізації. Наголошено, що спостерігається тенденція до впровадження подвійного громадянства, особливо в західних країнах і країнах-членах Європейського Союзу. Дата реєстрації 2024-12-12 Додано в НРАТ 2024-12-12 Закрити