Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003534, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-06-2023 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Освіта в конституційній парадигмі ХХІ століття. Здобувач Пижов Олександр Михайлович, Керівник Барабаш Юрій Григорович Опонент Вапнярчук Наталія Миколаївна Опонент Громовенко Костянтин Вікторович Рецензент Слінько Тетяна Миколаївна Рецензент Ткаченко Євгеній Володимирович Опис Дисертація присвячена комплексному дослідженню міжгалузевого інституту освітнього права, його еволюціонуванню й міжнародним тенденціям регулювання сфери освіти у всьому світі. Наукова робота є одним з перших досліджень окресленої проблеми, в якій: з’ясовано ґенезу освіти в глобалізованому світі, її сутність та місія як сфери державної політики, а також особливості освітніх відносин у предметній сфері правового регулювання; визначено завдання Конституції на сучасному етапі в контексті регламентації сфери освіти; окреслено проблему визначення обсягу державних зобов’язань конституційного права на освіту, а також проблеми реалізації конституційних гарантій права на освіту в новітніх умовах; розкрито конституційно-правовий дискурс щодо інституційної та академічної автономії, а також особливості конституційних гарантій академічних свобод. Мета й завдання цієї наукової роботи зумовили вибір її структури. Вона складається з двох розділів, присвячених історичному аспекту трансформації сутності освіти у світі, визначенню змісту і суті міжгалузевого інституту освітнього права, особливостям конституційно-правового регулювання сфери освіти у конституціях зарубіжних країн, характеристиці елементної системи освітньої сфери у предметі конституційного регулювання, проблемам розуміння права на освіту та його визначення у конституціях, міжнародно-правовому й конституційно-правовому регулюванню інституційної автономії та академічних свобод, а також особливостям реалізації конституційних гарантій права на освіту в новітніх умовах. Доведено, що в історичному аспекті відбулася трансформація поняття та змісту освіти у глобалізованому світі. Освіта первісного суспільства полягала у передачі мінімально необхідних знань для виживання, організації елементарного побуту та харчування. Освіта сьогоднішнього дня як система та процес має відповідати на виклики сьогодення, з якими зіштовхується людство, а також готувати людей знаходити відповіді на питання й на ті виклики, що постануть невдовзі. Визначено сутність освіти (всеохоплюючої), яка полягає у опануванні кожним індивідом глобального суспільства мінімальних компетентностей, необхідних для самореалізації як у професійному, так і суспільному аспектах, та створенні можливостей для набуття умінь бути частиною та учасником (активним або пасивним) життєдіяльності людства. Освіта має гарантувати мирне та стале подальше існування людства. Наголошено, що місією освіти як сфери політики держави є створення можливостей для індивідів здобувати та опановувати відповідні мінімальні та необхідні компетентності, гарантування та забезпечення якості таких компетентностей, забезпечення широких можливостей організації освіти як процесу (автономія закладів освіти із розумним та доцільним обмеженням, контролем). Роль та значення освіти у сучасному суспільстві дуже важливі. Освіта має кореспондувати з викликами, які стоять перед людством у контексті охорони здоров’я, захисту природного навколишнього середовища, збереження клімату та сталого економічного, соціального і людського розвитку. Освітнє право є міжгалузевим правовим інститутом, який регулює суспільні відносини реалізації конституційного права на освіту та пов’язані з ними відносини. Запропоновано ділити освітні відносини на дві групи. Перша – безпосередньо освітні (трансфер передачі знань від суб’єкта освітніх послуг до здобувача), а до другої групи належать ті, які пов’язані з ними (адміністративні, трудові, фінансові, цивільні, земельні, податкові, бюджетні, сімейні, господарські, відносини із соціального забезпечення учасників освітніх правовідносин, відносини із приводу авторських і суміжних прав). Особливу увагу приділено дослідженню конституційно-правової регламентації сфери освіти на сучасному етапі з огляду на історичний аспект. Вона змінювалося від окремих згадок про обов’язкову початкову освіту до детального, навіть до занадто детального врегулювання сфери освіти, але мета конституційного регулювання сфери освіти змінилася. Конституції у сучасних умовах мають не гальмувати динамічний розвиток освіти, а гармонічно регламентувати освітню сферу з метою її постійного і динамічного розвитку. Визначено чотири завдання, які стоять на сучасному етапі конституційного регулювання сфери освіти. Проаналізовано міжнародні акти, практику Європейського суду з прав людини та національне законодавство щодо особливостей визначення права на освіту. Зазначено, що з кожним вищим рівнем освіти знижується можливість доступу до неї. Якщо середня освіта має бути забезпечена кожному, то вища – тільки кращим та здібнішим. Дата реєстрації 2024-12-12 Додано в НРАТ 2024-12-12 Закрити