Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003555, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-03-2025 Статус Перенос захисту Назва роботи Хірургічне лікування ускладнень у постраждалих із вогнепальними білатеральними ушкодженнями легень на спеціалізованому етапі медичної допомоги Здобувач Сухомлин Микола Павлович, Керівник Бойко Валерій Володимирович Опонент Іванова Юлія Вікторовна Опонент Дужий Ігор Дмитрович Рецензент Войтів Ярослав Юрійович Рецензент Клімас Андрій Сергійович Опис Частота бойових ушкоджень грудної клітки у сучасних збройних конфліктах залишається високою і становить 11,6% від усіх бойових поранень та травм. Незважаючи на вдосконалення індивідуальних засобів захисту, відзначається відносне збільшення частки проникних вогнепальних поранень грудної клітки, які сягають 51,2-75,5% від усіх поранень цієї зони. У структурі бойових ушкоджень грудної клітки у локальних збройних конфліктах відзначається збільшення частки закритої травми до 22-33,1% ( 2011). При цьому, частка множинних і білатеральних поранень, як відкритих, так і закритих ушкоджень грудної клітки становить 80,4%. В дисертаційному дослідженні наведено теоретичне обґрунтування та практично вирішено актуальне наукове завдання щодо покращення результатів хірургічного лікування поранених з білатеральними бойовими пошкодженнями грудної клітки за рахунок розробки алгоритму із застосуванням відеоторакоскопічних і ендоскопічних технологій на етапі надання спеціалізованої хірургічної допомоги пораненим. Метою дисертаційного дослідження було покращення результатів лікування поранених з білатеральними бойовими пошкодженнями грудної клітки шляхом вдосконалення лікувально-діагностичної тактики із застосуванням мініінвазівних методів обстеження і лікування. Ретро-і проспективне дисертаційне дослідження було проведене у два етапи. На першому етапі, на основі аналізу медичної документації вивчено результати лікування 383 поранених з бойовою травмою грудної клітки на етапі спеціалізованої хірургічної допомоги, які знаходилися на лікуванні у відділенні торакально-абдомінальної хірургії В.Т.Зайцева НАМНУ» та відділення політравми КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради за період з 2014 по 2023р. На другому етапі проведено аналіз результатів лікування 51 постраждалого з білатеральними пораненнями грудної клітки, які відповідно до завдань дисертаційного дослідження були розподілені на дві групи. У І (основній) групі аналізу та клінічних спостережень було 24 поранених з білатеральними ушкодженнями грудної клітки, які перебували на лікуванні з 2022 по 2023 рр. У цій групі застосовувалася диференційована діагностична та хірургічна тактика, яка залежала від характеру бойової травми та характеру ускладнень з використанням розроблених лікувально-діагностичних підходів на етапі надання кваліфікованої допомоги. У ІІ групі (порівняння) аналізу було включено 27 поранених з білатеральним бойовим ушкодженням грудної клітки, які перебували на лікуванні з 2014 по 2016 р. На другому етапі дослідження поранені з білатеральними пораненнями грудної клітки були переважно чоловічої статі віком від 18 до 49 років. У цій групі оперативним доступом для проведення невідкладних та термінових втручань на органах грудної клітки була торакотомія, а в лікуванні плевролегеневих ускладнень переважно використовувалося дренування плевральних порожнин. До поранення практично це були здорові люди. Переважала вікова група від 26 до 30 років – 19 (37,2 %) постраждалих, більшість (80,4%) поранених – військовослужбовці ЗСУ. У 46 (90,2%) поранених були вогнепальні поранення грудної клітки, закрита травма грудної клітки - у 5 (9,8%) поранених. Проникаючий характер поранень мав місце у 35 (68,6%) поранених: у І групі – у 16 (66,7%), у ІІ групі – у 19 (70,4%), при цьому серед кульових поранень переважали наскрізні. У переважної більшості (86,3%) поранених травми та поранення грудної клітки мали поєднаний характер: у 10 (41,7%) поранених І групи та у 10 (37,0%) ІІ групи поранення мали торако-абдомінальний характер. В обох досліджуваних групах більше половини поранених поступали у тяжкому, вкрай тяжкому та критичному стані: у І групі – 13 (54,2%), у ІІ групі – 15 (55,6%) згідно шкали тяжкості пошкоджень ISS . При обстеженні оцінювали обʼєктивні та клінічні дані (показники гемодинаміки – аретріальний тиск, частота серцевих скорочень, центральний венозний тиск, частота дихальних рухів), кількість крові, що втратилася. Виконували коагулограму крові та клініко-біохімічні аналізи. Програма інструментального дослідження включала променеві методи (рентгенологічні, ультразвукове дослідження, спіральна компʼютерна томографія), фібробронхоскопію, відеоторакоскопія. Таким чином, на етапі спеціалізованої хірургічної допомоги відеоторакоскопію слід розглядати як провідний метод хірургічного лікування при бойових ушкодженнях грудної клітки. Застосування етапної тактики при бронхіальних норицях з використанням на початкових етапах бронхоблокації та санації порожнини емпієми дозволяє проводити лікування таких постраждалих якісно в короткі терміни . Дата реєстрації 2024-12-16 Додано в НРАТ 2024-12-16 Закрити