Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003568, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-12-2024 Статус Запланована Назва роботи Репродуктивне здоров’я у молодих жінок з надмірною масою тіла: корекція порушень та оптимізація супроводу Здобувач Павлушинський Юрій Миколайович, Керівник Макарчук Оксана Михайлівна Опонент Булавенко Ольга Василівна Опонент Хміль Стефан Володимирович Рецензент Скрипник надія Василівна Рецензент Перхулин Оксана Мирославівна Опис За результатами наукового дослідження представлено імовірні фактори предиспозиції жирового обміну у молодих жінок репродуктивного віку: спадковість зі сторони батьків таких пацієнток (ожиріння у матері і батька, СПКЯ та цукровий діабет у матері) (OR= 3,71; 0,95%; CI: 1,62-8,48; χ2=9,95, р<0,002), особливості «перинатального портрету» пацієнтки (макросомія, штучне вигодовування) (OR= 7,25; 0,95%; CI: 2,99-17,59; χ2=23,53, р<0,0001), ранній вік менархе (<11 років) (OR= 3,92; 0,95%; CI: 1,63-9,44; χ2=9,66, р<0,002), пубертатна паратрофія (OR= 4,11; 0,95%; CI: 3,37-5,01; χ2=23,53, р<0,0001), пубертатне порушення жирового обміну (OR=14,72; 95% СІ: 3,28–65,96, р<0,0001; χ2 – 16,39), ), збереження надлишкової ваги в інтергенетичний інтервал (OR=4,09; 95% СІ: 1,13–14,76, р<0,05; χ2 – 4,13), стаж порушення жирового обміну від 5 до 10 років (OR=7,96; 95% СІ: 1,77–35,86, р<0,005; χ2 – 8,03), стресові фактори у пубертатному та постпубертатному періоді (OR=4,14; 0,95%; CI: 2,07-8,25; χ2=17,38, р<0,0001), гіподинамія (OR= 18,50; 0,95%; CI: 8,99-38,09; χ2=103,22, р<0,0001) та розумове навантаження (високий рівень інтелектуальної диференціації) (OR= 3,53; 0,95%; CI: 1,08-11,57; χ2=4,08, р<0,004) Факторами, які оптимізують формування груп ризику щодо порушення репродуктивного здоров’я, слід вважати: розвиток гіпоменструального синдрому (OR= 7,34; 0,95%; CI: 3,21-16,78; χ2=28,04, р<0,0001), гіперпластичних процесів ендо-міометрію (OR= 4,30; 0,95%; CI: 1,31-14,07; χ2=5,92, р<0,02), поєднання СПКЯ та надлишкової ваги (OR=9,03; 95% СІ: 1,15–70,79, р<0,03; χ2 – 4,72), порушення ритму і характеру МЦ та надлишкової ваги (OR=29,0; 95% СІ: 3,77–223,27, р<0,0001; χ2 – 18,38), а також такі соматичні захворювання як артеріальна гіпертензія (OR= 9,07; 0,95%; CI: 1,24-66,52; χ2=5,85, р<0,02), тиреоїдопатії (гіпотиреоз) (OR=11,09; 0,95%; CI: 1,51- 81,20; χ2=7,67, р<0,006) і захворювання ШКТ (OR= 7,59; 0,95%; CI: 1,82-31,69; χ2=9,48, р<0,002). Проведені дослідження дозволили виділити дві клінічні форми оваріальної дисфункції: з та без гіперандрогенії. Гормональний профіль пацієнток з надлишковою вагою відображає нормогонадотропну гіпофункцію яєчників, що супроводжується ановуляцією (48,75 %) та недостатністю лютеїнової фази (63,8 %), гіперандрогенію яєчникового генезу (44,8 %) при коефіцієнті ЛГ/ФСГ більше 2,0 (23,8 %) та гіперпролактинемією (41,3 %). Метаболічні зміни характеризуються дисліпідемією (48,75%), підвищеним рівнем вмісту ліпопротеїдів низької щільності, гіперхолестеринемією та інсулінорезистентністю. Метаболічний дисбаланс у групі жінок з надлишковою вагою дозволив встановити порушення глікемії натще (13,75 %), порушення толерантності до глюкози (18,75 %) та зміну індексу НОМА (21,25%). Отримано нові дані щодо характеру порушень менструального циклу та параметрів репродуктивного здоров’я у пацієнток з надлишковою вагою з домінуванням олігоопсоменореї, аменореї, безпліддя, формуванням синдрому полікістозних яєчників та створення передумов для невиношування вагітності. Виділено клінічні форми прояву оваріальної дисфункції у пацієнток з надмірною масою тіла: з переважанням гіперандрогенії та з наявністю інсулінорезистентності та дисліпідемії. Обгрунтовано, що у жінок з надлишковою вагою навіть при відсутності клінічних ознак порушення менструального циклу проходить формування оваріальної дисфункції на субклінічному рівні, де гіперпролактинемія, гіперандрогенія, зниження рівня глобуліну, що зв’язує статеві гормони, та дисбаланс функції пінеальної залози у третині спостережень сприяють поглибленню формування дисфункції яєчників та створенню передумов для розвитку інсулінорезистентності. Вперше представлено критерії запального компоненту метаболічних порушень за рівнем феритину, С-реактивного білка та співвідношення С-реактивного протеїну до альбуміну. Визначено частоту генотипів гена SNP LCT у жінок з надлишковою вагою, що дозволило доповнити патогенетичну концепцію розвитку метаболічно-нейроендокринних порушень та встановити залежність між станом мальдигестії лактози та ризиком формування інсулінорезистентності у випадку виявлення генотипу С/С 13910 гена LCT. Вперше представлено комплексний психологічний портрет пацієнтки з надмірною масою тіла із оцінкою особистісного профілю, сомнологічних порушень, рівня тривожності та депресивних проявів та встановлено взаємозв’язок із гормональним дисбалансом та інсулінорезистентністю. Продемонстровано доцільність і прогностичну значимість оцінки диссомнії та рівня пінеального гормону і представлено клініко-лабораторні паралелі між індексом маси тіла, інсулінорезистентністю та гіперандрогенією. Ключові слова: надмірна вага і ожиріння, метаболічний синдром, репродуктивне здоров’я, безпліддя, овуляторна дисфункція, оваріальний резерв, синдром полікістозних яєчників, інсулін та інсулінорезистентність, лептин, ліпопротеїди і дисліпідемія, сироваткове залізо, бактеріальний вагіноз, психосоматичний стан, 25-(OH) вітамін D, міо-інозитол. Дата реєстрації 2024-12-16 Додано в НРАТ 2024-12-16 Закрити