Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003571, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-11-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Населення Одеси у 1941–1944 рр.: динаміка, рефлексії на окупацію, стратегії виживання. Здобувач Бабіч Олександр Вячеславович, Керівник Скорейко Ганна Михайлівна Опонент Лисенко Олександр Євгенович Опонент Потильчак Олександр Валентинович Опонент Мельничук Олег Анатолійович Рецензент Фісанов Володимир Петрович Опис Актуальність дослідження. Виразним напрямом сучасної історичної науки є намагання максимально збагнути «людський вимір» історії, виявлення регіональних особливостей, візуалізація мікроісторичного рівня на тлі загальноцивілізаційних тенденцій. В умовах активізації бойових після 24 лютого 2022 р., окупацією значної території України, актуалізується чимало проблем, характерних для вибору стратегії виживання мирного населення в періоди попередніх воєнних конфліктів. Наукова новизна дослідження визначається самою постановкою проблеми, оскільки демографічні процеси, стратегії виживання та рефлексії населення великого міста в окупації так і не стало предметом ґрунтовного наукового дослідження. У першому розділі «Історіографія, джерельна база та теоретико-методологічні засади дослідження» умовно виділено основні групи історіографії проблеми дослідження (радянська, сучасна українська та зарубіжна). Напрацювання радянських дослідників, здебільшого маючи ідеологічне підґрунтя, тим не менше містять конкретний інформативний історичний матеріал, який є вагомим джерельним підґрунтям для сучасних досліджень. Новий етап в історії української історичної науки розпочався із проголошенням незалежності України. Постала можливість залучення методологічного доробку та кращих досягнень зарубіжної історіографії. Для вирішення поставлених завдань проаналізовано та введено в науковий обіг комплекс архівних та опублікованих матеріалів щодо життєдіяльності населення Одеси в період румунської окупації.. У дослідженні застосовано міждисциплінарний підхід, який реалізовано через використання категоріального апарату та науково-дослідного інструментарію інших суспільно-гуманітарних, соціальних та поведінкових наук. Дисертаційне дослідження ґрунтується на комплексі загальнонаукових і міждисциплінарних, спеціально-історичних і конкретно-історичних методів, до застосування яких звертається сучасна історична наука. У другому розділі «Населення Одеси в контексті соціальної та національної політики румунської окупаційної влади» розглянуто діяльність румунської окупаційної адміністрації з організації життєзабезпечення Одеси, висвітлено динаміку демографічних змін в Одесі періоду окупації, надано характеристику організації підтримки румунською окупаційною адміністрацією незахищених верств населення Одеси. Доведено, що Трансністрія і сама Одеса сприймалися новими господарями як зона, яка мала згодом увійти до складу Румунії, а до цього повинна була пройти своєрідний етап «адаптації». Бюрократична машина окупаційної адміністрації характеризувалася інертністю та неквапливістю в соціальній роботі, забезпечення слабозахищених категорій містян слугувало запобіганню непотрібній смертності. Досліджено динаміку населення, його структуру, чисельність, життєдіяльність міста Одеса в період окупації, його специфічні умови життя, національний склад. Саме цей аспект являє собою одну із найважливіших складових соціальної історії, акцентує на культурно-антропологічних трансформаціях у суспільстві як наслідок війни. Проаналізовано нормативні документи та правові акти, що регулювали питання пенсійного та соціального забезпечення населення Трансністрії і Одеси в 1941-1944 роках. Уперше встановлено перелік категорій громадян, які отримували персональні пенсії від окупантів та ті категорії одеситів, які були позбавлені виплат. У третьому розділі «Стратегії виживання міського населення Одеси в окупації» охарактеризовано різні форми співпраці населення Одеси з окупаційною румунською владою, показано діяльність радянського партизансько-підпільного руху в Одесі, розглянуто особливості акцій окупантів зі знищення місцевого єврейського населення в окупованій Одесі (1941–1942 рр.), простежено зміни психологічного механізму вибору стратегій виживання жінками Одеси. За вибором стратегії виживання в окупації виділено групи населення: які пішли на контакт з окупантами; які долучилися до руху спротиву; які потребували допомоги, тобто соціально незахищені верстви населення. Крім того виявлено основні етнічні групи мешканців Одеси як критерій розуміння рефлексій на окупаційний режим. У дослідженні співпраця з окупантами, або колабораціонізм, розглядається як окремий напрям стратегії виживання для значної кількості населення. Розрізняється колабораціонізм свідомий, ініціативний – породжений виваженим бажанням сприяти окупантам, і вимушений – спричинений обставинами. Дата реєстрації 2024-12-16 Додано в НРАТ 2024-12-16 Закрити