Знайдено документів: 1
Інформація × Реєстраційний номер 0824U003581, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-04-2023 Статус Захищена Назва роботи Роль імунних факторів та метаболічних розладів у розвитку та перебігу гострої Епштейна-Барр вірусної інфекції, тактика ведення хворих Здобувач Павлікова Ксенія Вячеславівна, Керівник Лядова Тетяна Іванівна Опонент Ходак Лариса Анатоліївна Опонент Курченко Андрій Ігорович Рецензент Чернуський В'ячеслав Григорович Рецензент Шерстюк Сергій Олексійович Опис У дисертаційній роботі проведено вивчення особливостей імунологічних перебудов та метаболічних розладів у пацієнтів з інфекційним мононуклеозом, викликаним вірусом Епштейна-Барр із різними варіантами перебігу хвороби, їх прогностичне значення. Науково обґрунтовано та доведено ефективність рибонуклеїнової кислоти у комплексній терапії хворих на інфекційний мононуклеоз, що вірогідно сприяло динаміці клінічних симптомів, показників імунного статусу, цитокінів. Дослідження імунограми у хворих із гладким перебігом ІМ виявило активацію клітинної ланки імунітету, що характеризувалося збільшенням вмісту СD3+ (р<0,001); СD4+ (р<0,001); СD8+ (р<0,001); СD16+ (р<0,01); СD20+ (р<0,001); CD8+CD28+ (р<0,05); CD25+ (р<0,01); підвищенням вмісту Th1 (р<0,01); збільшенням співвідношення Th1/Th2 (р<0,001), що обумовлено підвищенням відносного вмісту Th1-клітин. Такий характер змін підтверджує, що ефективний захист та елімінація збудника формуються при трансформації Т-хелперної відповіді в бік Th1-клітин. Затяжний перебіг ІМ з хронізацією при катамнестичному спостереженні характеризувався помірним підвищенням вмісту Т- лімфоцитів: СD3+ (р<0,05); СD4+ (р<0,05); СD16+ (р<0,05); СD20+ (р<0,05); підвищенням СD8+ (р<0,01). При даному варіанті перебігу ІМ відзначалось вірогідне підвищення вмісту Th2 (р<0,01); відношення Th1/Th2 за рахунок підвищення відносного вмісту Th2-клітин. Отримані дані підтверджують наявність у даної групи хворих дисбалансу в субпопуляціях СD4+-лімфоцитів, що регулюють та контролюють розвиток клітинних реакцій, що може визначати високу частоту формування хронічної персистируючої форми ІМ. Виявлено, що клінічне поліпшення, яке спостерігалось у хворих в періоді реконвалесценції, не супроводжується нормалізацією імунологічних показників, що може визначати високу частоту формування хронічної персистируючої форми ІМ. Для корекції імунних порушень у хворих на ІМ, викликаних ВЕБ обґрунтована доцільність застосування у складі комплексної терапії препарату нуклекс (рибонуклеїнова кислота) (250 мг) по 2 капсули 3 рази на добу протягом 14 днів та валацикловіру (500 мг) у дозі 1000 мг (2 табл.) 3 рази на добу протягом 14 днів. На підставі оцінки клініко-лабораторних параметрів хворих на ІМ, викликаного вірусом Епштейна-Барр розроблено математичну модель для прогнозування тривалості госпіталізації та оцінки ефективності проведеної терапії, що дозволяє розрахувати та раціоналізувати витрати на лікування та скоротити тривалість періоду стаціонарного лікування при застосуванні імунокорегуючої терапії. Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному вивченні імунологічних та метаболічних показників, що стало підставою для поглиблення вже існуючих та отримання нових даних про роль імунної системи та метаболічних розладів у розвитку та перебігу інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр. Доведено, що у гострому періоді інфекційного мононуклеозу достовірно підвищуються показники перекисного окислення ліпідів і знижується активність антиоксидантної системи. Найбільш виражені порушення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантної системи виявлені у хворих із середньо-тяжким та тяжким перебігом ІМ. При ІМ розвиток розвитку цитолітичного синдрому асоційовано з впливом активних форм кисню та гідроперекису ліпідів. Доведена клінічна ефективність та безпечність терапії рибонуклеїновою кислотою у якості терапії супроводу у хворих на інфекційний мононуклеоз, що спричиняє достовірний позитивний вплив на динаміку основних клінічних симптомів та показників імунограми. На підставі комплексного вивчення клінічних, біохімічних та даних імунограми запропоновано математичну модель прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр на підставі якого отримано Свідоцтво на авторське право на науковий літературний твір «Математичне прогнозування перебігу інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр». Акт на винахід №109336. 11.11.2021. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що на підставі отриманих результатів визначено особливості клінічних проявів та перебігу інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епшетейна-Барр залежно від імунного статусу. Рекомендовано моніторинг показників імунограми, цитокінів, МСР-1 та показників стану перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи для прогнозування тяжкості інфекційного мононуклеозу, викликаного вірусом Епштейна-Барр. На підставі отриманих даних рекомендовано математичну модель прогнозування перебігу та тривалості перебування пацієнтів у стаціонарі. Дата реєстрації 2024-12-17 Додано в НРАТ 2024-12-17 Закрити
Дисертація доктор філос.
Павлікова Ксенія Вячеславівна. Роль імунних факторів та метаболічних розладів у розвитку та перебігу гострої Епштейна-Барр вірусної інфекції, тактика ведення хворих
: Доктор філософії :
спец.. 222 - Медицина :
дата захисту 2023-04-28; Статус: Захищена;
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 0824U003581.
Знайдено документів: 1
Підписка
Повний текст наразі ще відсутній.
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Повідомити вам про надходження повного тексту?
Оновлено: 2026-03-16
