Реєстраційний номер
0824U003592, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-08-2024
Статус
Захищена
Назва роботи
Психологічна корекція співзалежності у жінок середнього віку через трансформацію ідентичності
Здобувач
Лиманкіна Алла Іванівна,
Керівник Крамченкова Віра Олександрівна
Опонент Большакова Анастасія Миколаївна
Опонент Бочелюк Віталій Йосипович
Рецензент Єльчанінова Тетяна Миколаївна
Рецензент Абсалямова Лариса Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
У дисертації представлено науково-теоретичне обґрунтування й експериментальне дослідження особливостей психологічної корекції співзалежності у жінок середнього віку через трансформацію ідентичності. Визначено наукову новизну та теоретичну значущість наукової праці, які полягають у тому, що:
вперше:
- представлено та емпірично підтверджено концептуальну модель співзалежності жінок середнього віку із виділенням когнітивного, мотиваційного, емоційного, поведінкового та тілесного компонентів;
- виявлено низку особистісних предикторів диференціації співзалежності у жінок середнього віку, до яких увійшли рівень диференційованості ідентичності, самооцінка, особистісна тривожність, депресія, страх бути покинутим, негативне минуле, залежний тип взаємодії та сприймання фаталістичного сьогодення;
- показано психокорекційний потенціал позитивної трансформації ідентичності та корекції життєвої перспективи як провідних детермінант у соціально-психологічної технології подолання співзалежності жінок середнього віку;
розширено уявлення про:
- специфіку зв’язку співзалежності із когнітивними, мотиваційними, психоемоційними, тілесними характеристиками та поведінковими потенціалами особистості жінок середнього віку;
- визначено специфічну для співзалежних жінок середнього віку структуру функціонування особистості, що представлена факторами порушення ідентичності, фіксації негативного досвіду, неадаптивної поведінки та ресурсів особистості;
- вплив сім’ї на формування ідентичності особистості та виникнення співзалежної поведінки, зокрема порушень сепарації від матері, що відтворюється від покоління до покоління;
набули подальшого розвитку:
- наукові уявлення про феномен «співзалежність» та його специфіку у жінок середнього віку;
- засоби психологічного супроводу подолання співзалежності шляхом розробки, реалізації та підтвердження ефективності програми психокорекції співзалежності жінок середнього віку через трансформацію ідентичності.
Практична значущість дисертаційного дослідження полягає у визначені закономірностей та розробці концептуальної моделі співзалежності жінок середнього віку та може бути застосована у практичній роботі щодо відновлення психологічного благополуччя особистості. Розроблену соціально-психологічну технологію психокорекції співзалежності жінок середнього віку через трансформацію ідентичності засобами групової роботи можна рекомендувати до застосування в практичній діяльності психологами-практиками з метою корекції співзалежної поведінки особистості.
У результаті теоретичного аналізу концептуалізовано поняття «співзалежність», як емоційну залежність із фіксацією на певній людині, в основі якої лежить сильна потреба в цій людині з метою її підтримання та допомоги і нездатність встановлювати власні кордони, що може призводити до власної деградації, яка проявляється на когнітивному, мотиваційному, поведінковому, емоційному та тілесному рівнях розвитку особистості.
Згідно з аналізом теоретичних джерел, щодо формування співзалежної особистості, встановлено, що основною причиною порушень особистісного розвитку є порушення взаємовідносин у сім’ї. Також причинами можуть бути незавершені процеси сепарації дитини від батьків та психологічні травми, пов’язані з фізичним та емоційним насильством.
Розроблено концептуальну структурну модель прояву співзалежності у жінок середнього віку з виокремленням наступних компонентів: когнітивний (слабке самосприймання, уявлення про себе «Я-концепція», низька самооцінка, слабка когерентність), мотиваційний (потреба в підтримці з боку інших, порушення життєвої перспективи), емоційний (негативний емоційний стан, відчуття тривоги, слабкий психологічний імунітет, слабо розвинена стійкість до фрустрації, схильність до депресії), поведінковий (порушення міжособистісної взаємодії, застосування механізмів психологічного захисту) та тілесний (неприйняття свого тіла, як складової цілісного організму, дезадаптивне функціонування тілесного локусу контролю).
У процесі емпіричного дослідження виявлено, що за когнітивним компонентом у жінок зі співзалежності простежується слабке самосприймання, уявлення про себе, низька самооцінка, слабка когерентність. Визначено, що жінки зі співзалежністю переважно мають низький рівень диференційованості «Я-концепції». Емоційний компонент характеризується проявами негативних психоемоційних станів, особистісної тривожності, депресії, слабким психологічним імунітетом. Мотиваційний компонент характеризується потребою в підтримці з боку інших через страх бути покинутим, порушенням життєвої перспективи, що проявляється в переживанні негативного минулого та фаталістичного сьогодення. Поведінковий компонент проявляється в порушеннях у міжособистісній взаємодії, проявами дезадаптивної інтерперсональної поведінки та інтенсивному застосуванні механізмів психологічного захисту, зокрема «заперечення», «проекції», «витіснення», «регресії».
Дата реєстрації
2024-12-17
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-17 / 2026-07-09
