Реєстраційний номер
0824U003603, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-09-2022
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Вплив доз та строків внесення добрив на врожайність і якість зерна сорго зернового в Лісостепу України
Здобувач
Пашинська Катерина Леонідівна,
Керівник Іваніна Вадим Виталійович
Опонент Антал Тетяна Володимирівна
Опонент Правдива Людмила Анатоліївна
Опонент Господаренко Григорій Миколайович
Рецензент Ганженко Олександр Миколайович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України
Опис
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах достатнього зволоження Лісостепу України встановлено ефективність альтернативної органо-мінеральної системи удобрення сорго зернового. Доведено, що внесення соломи пшениці озимої та оптимальної дози мінеральних добрив забезпечує стабільну врожайність та високу якість зерна. В умовах недостатнього зволоження ефективним визначено внесення азотних добрив весною, встановлено оптимальну дозу та способи застосування добрив.
Удосконалено систему удобрення сорго зернового в умовах достатнього зволоження шляхом поєднаного застосування соломи та мінеральних добрив, недостатнього зволоження – шляхом оптимізації доз та способів внесення азотних добрив.
Дістали подальшого розвитку питання ефективності органо-мінеральної системи удобрення у досягненні високої врожайності та якості
зерна сорго зернового в умовах достатнього зволоження; азотного живлення –в умовах недостатнього зволоження. Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів тимчасових польових досліджень сформовано агрохімічні засади ефективного застосування органічних та мінеральних добрив під сорго зернове в умовах достатнього зволоження, азотних добрив за вирощування сорго зернового в умовах недостатнього зволоження Лісостепу України. За даними польових дослідів та їх виробничої перевірки розроблено систему ефективного застосування соломи, мінеральних добрив та азоту під сорго зернове, що забезпечує врожайність зерна понад 8 т/га з отриманням прибутку від удобрення понад 7000 грн./га.
Основні результати досліджень. Встановлено, що в умовах достатнього зволоження (ГТК=1,3) найвищі запаси мінерального азоту у 0-40 см шарі чорнозему вилугуваного у фазі 3-5 листків сорго зернового формувались за дози добрив N120Р120К120: нітратного – 108 кг/га, амонійного – 70 кг/га з перевагою до контролю без добрив – відповідно на 42 та 9 кг/га. Внесення додатково 4 т/га соломи зменшило запаси мінерального азоту у ґрунті на 13-17 кг/га. На кінець вегетації запаси нітратного азоту у ґрунті зменшились до початкового у 6,4-7,7 разів, амонійного азоту – на 31-33%.
Досліджено, що в умовах недостатнього зволоження (ГТК=0,9) застосування азотних добрив у передпосівну культивацію сорго зернового збільшило фонд мінерального азоту переважно у верхньому 0-30 см шарі чорнозему типового слабкосолонцюватого. Найвищий вміст мінерального азоту в шарі 0-30 см формувався за дози азотних добрив 150 кг/га: нітратного – 25,2 мг/кг, амонійного – 13,5 мг/кг ґрунту за запасів мінерального азоту у шарі 0-90 см – 244 кг/га з перевагою до контролю без добрив на 79 кг/га. На кінець вегетації запаси мінерального азоту у ґрунті зменшились у 1,8 рази, що є наслідком його трансформації та використання рослинами.
За результатами польових досліджень встановлено, що вміст рухомого фосфору в орному 0-30 см шарі чорноземних ґрунтів залежав від дози внесення фосфорних добрив. Найвищий вміст рухомого фосфору в чорноземі вилугуваному спостерігали у фазі 3-5 листів за внесення N120Р120К120 – 139 мг/кг з перевищенням контролю без добрив на 12 мг/кг ґрунту; чорноземі типовому слабкосолонцюватому – за дози добрив N90Р90К90 – 55,5 мг/кг з перевищенням контролю без добрив на 10,3 мг/кг ґрунту. Упродовж вегетації вміст рухомого фосфору в чорноземі вилугуваному зменшився до початкового – на 10-13%, чорноземі типовому слабкосолонцюватому – на 18-19%.
Досліджено, що вміст рухомого калію в чорноземних ґрунтах залежав від внесення калійних добрив та соломи пшениці озимої. Найвищий вміст рухомого калію у 0-30 см шарі чорнозему вилугуваного у фазі 3-5 листів спостерігали за внесення 4 т/га соломи + N120Р120К120 – 111 мг/кг; чорноземі типовому слабкосолонцюватому – за дози добрив N90Р90К90 – 182 мг/кг ґрунту. Упродовж вегетації вміст рухомого калію в чорноземі вилугуваному зменшився до початкового – на 26-28%, чорноземі типовому слабкосолонцюватому – на 16-19%.
Дата реєстрації
2024-12-17
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-17 / 2025-01-17
