Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003621, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-12-2024 Статус Запланована Назва роботи Оптимізація діагностики лімфогенного метастазування у хворих на колоректальний рак з урахуванням молекулярно-епігенетичних маркерів. Здобувач Маліборська Світлана Віталіївна, Керівник Голотюк Володимир Володимирович Опонент Русин Андрій Васильович Опонент Лукашенко Андрій Володимирович Рецензент Крижанівська Анна Євстахіївна Рецензент Дяків Ірина Богданівна Опис При ретроспективному аналізі факторів ризику рецидиву та продовження хвороби у 188 хворих з рецидивами, встановлено, що безрецидивна виживаність достовірно відрізнялась залежно від факту ураження лімфатичних вузлів і була вищою серед осіб, у яких РЛВ не були ураженими, при цьому зареєстровано зворотній непараметричний зв’язок середньої сили (KolmogorovSmirnov Test, р<0,04, r=0,29, U – 2,35). Таким чином, метастатичне ураження регіонарними лімфатичними вузлами (РЛВ) у пацієнтів збільшувало імовірність розвитку рецидиву захворювання в 1,41 раза (95%, ДІ 1,02-1,93). Проте згідно статистичного розрахунку, безрецидивна виживаність не залежала статистично достовірно від кількості уражених РЛВ (р˃0,05). Для хворих на рак ободової кишки (РОК) та РПК проспективної групи дослідження розроблена модель прогнозування метастатичного ураження РЛВ. Зокрема, при КТ-обстеженні хворих на РОК критерії ураження РЛВ, вплив яких можна вважати суттєвими, мають такі предиктори: округла форма – 3,61 (ДІ 1,02-14,18; р<0,06) та накопичення контрасту – 4,25 (ДІ 1,07-18,68; р<0,05). Проведено аналіз рівнів РЕА у крові проспективної групи пацієнтів пацієнтів з метастатично-ураженими та пацієнтів з інтактними РЛВ. При порівнянні рівня ракового ембріонального антигена (РЕА) у пацієнтів хворих на РПК встановлено статистично значиму різницю (р˂0,032; N0: Q1-3 1,47-3,73; N1: Q 5,62-11,42), при цьому для порівняння незалежних груп було використано непараметричний критерій Манна-Уітні. Порогове значення РЕА становило 3,95 нг/мл. Отже, рівень РЕА>3,95 нг/мл у хворих на рак прямої кишки (РПК) підвищує ймовірність метастатичного ураження реґіонарних РЛВ. У пацієнтів із збереженням лівої ободової артерії було діагностовано 9 післяопераційних ускладнень (із застосуванням ICG – 2 ускладнення, без застосування ICG – 7 ускладнень), а в пацієнтів з високим лігуванням нижньої брижової артерії – 13 ускладнень, що становить 20% і 30,2% відповідно. Отже, при збереженні лівої ободової артерії ризик післяопераційних ускладнень зменшується на 10,2% (р<0,05). У хворих з використанням методики контрастування ICG та збереженням лівої ободової артерії післяопераційні ускладнення діагностовано у 2 хворих, що становить 15,4%, натомість у хворих без ICG навігації та збереженні лівої ободової артерії ускладнення виявлені у 7-и осіб – 21,9%, р<0,05. Отже, при використанні ICG зменшується кількість післяопераційних ускладнень на 6,5%, враховуючи однотипність операцій це може бути пов’язано зі скороченням тривалості операції. У хворих з експресією мікроРНК-100 >0,6 у.о. у пухлинних клітинах без метастазів у РЛВ встановлено достовірне зниження показників 1-річної безрецидивної виживаності, порівняно з групою пацієнтів з рівнями мікроРНК-100 <0,5 у.о. Для пухлинної мікроРНК-125b виявлено зв'язок із розвитком рецидивів КРР у 3-річний термін. У хворих із рівнем зазначеної мікроРНК більше 0,2 у.о. у пухлинних клітинах рецидиви захворювання в трирічний термін спостерігали у 3 раза частіше. Дослідження експресії мікроРНК в крові показали, що середні рівні мікроРНК-100, -125b та -200b становили 49,17±30,62, 40,08±20,09 та 26,64±13,46 у.о., відповідно. Встановлено, що низький рівень експресії мікроРНК-125b і високий рівень експресії мікроРНК-200b є характерною ознакою новоутворень категорії T3 і T4 і корелює з цим клініко-патологічним показником (r=-0,51 і 0,6 відповідно, p<0,05). Високі показники мікроРНК-200b у пухлинній тканині та сироватці крові хворих на КРР зафіксовано у пацієнтів чоловічої статі, категорії T2 за TNM, за відсутності метастазів у РЛВ, а також виразкування та некрозу КРР. Доповнено наукові дані щодо діагностичної цінності променевих методів обстеження у хворих на КРР в діагностиці лімфогенного метастазування, а саме: чутливість КТ для виявлення метастатичних РЛВ у хворих на РОК склала 50,0%, а специфічність – 88,9%; чутливість МРТ – у хворих на РПК склала 56,3%, а специфічність – 84,4% відповідно. Уточнено наукові дані про те, що рівень РЕА >3,95 нг/мл у хворих на РПК підвищує ймовірність метастатичного ураження РЛВ при референтних значеннях до 5 нг/мл. Уперше довдена ефективність застосування у хворих на РПК ІІ-ІІІ стадії (Т2-4N0-2М0) ICG навігації у реальному часі для картографування ЛВ та збереження лівої ободової артерії з метою проведення оптимальної лімфодисекції, одночасно зменшивши частоту хірургічних ускладнень при цьому на 10,2%. Уточнено наукові дані про взаємозв’язок між рівнями експресії мікроРНК-100, -125b та -200b в пухлинній тканині хворих на КРР та наявністю лімфогенного метастазування (зв'язок експресії в пухлинній мікроРНК-100 (r=0,54), -125b (r=0,52) та -200b (r=0,54) із наявністю метастазів у РЛВ (p<0,05)). Ключові слова: кишка, колоректальний рак, рак прямої кишки, стадіювання, лімфатичні вузли, метастазування, фактори ризику, мікроРНК, хірургічне лікування, променева терапія, хіміотерапія, індоціанін зелений, ускладнення, неспроможність анастомозу, прогнозування. Дата реєстрації 2024-12-18 Додано в НРАТ 2024-12-18 Закрити