Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003628, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 07-12-2024 Статус Запланована Назва роботи Розвиток ідей трудового виховання просвітників XVIII ст. у вітчизняній педагогічній думці 20-30-х років ХХ ст Здобувач Костенко Олена Валеріївна, Керівник Зеленська Людмила Дмитрівна Опонент Філоненко Оксана Володимирівна Опонент Гнізділова Олена Анатоліївна Рецензент Смолянюк Наталя Миколаївна Рецензент Лупаренко Світлана Євгенівна Опис Дослідження являє собою історико-педагогічний аналіз дискурсивних проявів теоретичного осмислення й практичного оформлення ідей трудового виховання у філософсько-педагогічній думці та педагогічних практиках доби Просвітництва у Західній Європі та у вітчизняній педагогічній думці 20–30-х років ХХ ст. Уперше здійснюється аналіз західноєвропейського філософсько-педагогічного дискурсу XVIII ст. та українського філософсько-педагогічного дискурсу початку – першої третини ХХ ст. на предмет еволюції ідей трудового виховання. Вибір часового відрізку та географія дослідження пояснюється особливою теоретичною й практичною виразністю проблематики трудового виховання. Особлива увага приділяється характеристиці суспільних обставин як основі поняттєвих інтерпретацій, а також наченнєвим метаморфозам, що мали місце з історичною зміною умов. Автор доводить, що ідеї українського гуманістичного та творчого трудового виховання, маючи давнє коріння, починають свій свідомий практичний відлік саме з доби західноєвропейського Просвітництва, чим спростовує існуючу думку про більш пізнє оформлення цих ідей. Для проєктування дослідницького дизайну застосовується тріангуляція міждисциплінарних методологічних підходів у межах інтерпретативної парадигми, чим робиться внесок до методологічно-методичного апарату історії педагогіки. Комбінація історичного контекстуалізму Кембріджської Школи (Cambridge School) (відповідає історії понять (Begriffsgeschichte) у німецькій науковій традиції) з об’єктивною герменевтикою за У. Оверманом (Ulrich Oevermann) пропонує новий погляд на проблематику дисертації. На підготовчих етапах роботи дослідницький дизайн доповнюється методом якісного контент-аналізу (qualitative content analysis). У зіставлення вибірки текстів покладена логіка Grounded Theory, що відповідає загальній інтерпретативній парадигмі. В результаті до основного корпусу досліджуваних текстів увійшли книги, статті, нариси та інші авторські матеріали мовою оригіналу англійських, французьких, швейцарських та німецьких педагогівфілософів доби Просвітництва (Й. Базедова (J. Basedow), Х. Зальцмана (Ch. Salzmann), Д. Локка (J. Locke), Й. Песталоцці (J. Pestalozzi), Ф. Рохова (F. Rochow), Ж.–Ж. Руссо (J.–J. Rousseau)) та української педагогічної інтелігенції початку – першої третини ХХ ст. (Б. Грінченка, О. Музиченка, С. Русової, Я. Чепіги (Зеленкевича)). Були використані матеріали українських та зарубіжних архівнобібліотечних фондів, включаючи ресурси бібліотеки Магдебурзького університету. Додатковий корпус джерел для аналізу загальносуспільних умов увібрав оригінальні публікації сучасних українських та західноєвропейських учених у галузі освіти й педагогіки (П. Альбрехт (P. Albrecht), П. Бауман (P. Baumann), Л. Березівська, К. Брюгеман (K. Brüggemann), В. Бушанський, Х. Бьодекер (H. Bödeker), В. Бьом (W. Böhm), П. Геєр (P. Geyer), О. Драч, В. Мотуз (V. Motuz), Д. Нойтатц (D. Neutatz), Й. Оверхоф (J. Overhoff), О. Фігес (O. Figes), В. Фонтіус (W. Fontius), Н. Хамерштайн (N. Hammerstein), Й. Хердер (J. Herder), У. Херман (U. Hermann), Х. Шміт (H. Schmitt), Б. Штольберг-Рілінгер (B. Stollberg-Rilinger) та ін.). У результаті були проаналізовані та поєднані різні наукові перспективи – західноєвропейська та українська, – що збагатило існуюче наукове знання з проблематики походження та розвитку ідей трудового виховання. Особливістю роботи є те, що поняттєвий апарат не виводиться дедуктивно з сучасного науково-педагогічного дискурсу, а формується індуктивно-абдуктивно, наповнюючись смислами в процесі аналізу текстів. Тобто встановлення оригінальної поняттєвої палітри значень трудового виховання в освітньому процесі та пошук спроб її дискурсивної концептуалізації є результатом цього дослідження. До наукового обігу вперше вводяться поняття «Світловці» та «Вушівці» для позначення української інтелігенції – апологетів національної ідеї трудового виховання – кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Автор уперше виділяє педагогічноформуючі принципи, що віддзеркалюють місце праці в освітньому процесі доби Просвітництва, та аналізує розвиток цих ідей у вітчизняних реаліях першої третини ХХ ст., звертаючись до характеристики передумов їх наукового обґрунтування, починаючи з кінця ХІХ ст. Подальшого розвитку набуває науково-педагогічне знання про вітчизняне антропоцентричне, альтруїстичне, розвиваюче та творче трудове виховання (навчання), його ідейні витоки, а також про загальносуспільні умови розвитку філософсько-педагогічної думки доби Просвітництва та української педагогічної думки кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Автор доводить, що національна концепція трудового виховання, перейнявши та адаптувавши ідеї просвітників, у ході зміни загальносуспільного антуражу впродовж 20–30-х років ХХ ст. втрачає свою суто гуманістичну направленість та наповнюється іншими смислами, перш за все утилітарно-колективними. Дата реєстрації 2024-12-19 Додано в НРАТ 2024-12-19 Закрити