Реєстраційний номер
0824U003631, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-03-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування системи мінімізації ризиків в аграрній сфері економіки
Здобувач
Журавель Роман Олександрович,
Керівник Бурляй Олександр Леонідович
Опонент Свиноус Іван Вікторович
Опонент Мірзоєва Тетяна Володимирівна
Рецензент Жарун Олена Володимирівна
Рецензент Смолій Людмила Василівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Уманський національний університет садівництва
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки, Уманський національний університет садівництва, Умань, 2024 р.
Автором уточнено визначення ризику в аграрній сфері як сукупності можливих подій і явищ, які можуть вплинути на досягнення цілей аграрного виробництва, враховуючи специфіку галузі. Запропоновано класифікацію ризиків за макроекономічними, мікроекономічними та мезоекономічними факторами, що включають законодавчі, економічні, політичні та виробничі ризики.
Управління ризиками в аграрній сфері передбачає системний підхід до їх ідентифікації, оцінки та мінімізації через застосування диверсифікації виробництва, страхування, вертикальної інтеграції, превентивних заходів та антикризового планування. Це сприяє зниженню ризикованості та підвищенню стійкості підприємств.
Сформовано визначення «системи мінімізації ризиків в аграрній сфері економіки» як комплексу стратегій, практик та інструментів для зменшення потенційного негативного впливу різних ризиків на макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях з метою підвищення стійкості та ефективності функціонування галузі. Обґрунтовано основні етапи формування такої системи, включаючи ідентифікацію ризиків, їх оцінку, розробку стратегій управління, впровадження та контроль.
Систематизовано методико-методологічні підходи до формування системи мінімізації ризиків, визначено комплекси методів у розрізі макро-, мезо- та мікроекономічних чинників.
Аграрний сектор повинен адаптуватися до змінних умов ринку, клімату та інших зовнішніх факторів, що вимагає гнучких стратегій управління та ефективного використання ресурсів.
Обгрунтовано, що аграрна сфера є ключовою складовою національної економіки України, відіграючи важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки та соціального благополуччя. Проте воєнні дії на території України завдали значої шкоди аграрному сектору, що підвищило ризики його функціонування та загрозу продовольчій безпеці.
Проведений автором SWOT-аналіз стану агросектору показує, що Україна має високий потенціал для свого розвитку, але стикається зі значними слабкими сторонами, такими як війна, залежність від експорту та застарілі технології. Встановлено, що розвиток галузі можливий завдяки зростанню світового попиту на продовольство, впровадженню нових технологій та інтеграції з ЄС. Проте загрози, як-от руйнування інфраструктури, глобальна продовольча криза та зміна клімату, потребують особливої уваги.
Разом з тим, проведений STEEP-аналіз виявив критичні соціальні виклики, зокрема демографічні зміни, технологічну застарілість та економічну залежність від зовнішніх ринків. Політична стабільність та екологічна стійкість є ключовими для довгострокового розвитку галузі. Результати регресійного аналізу підкреслили важливість фінансово-економічних показників у аграрному секторі, визначивши найбільш ризикові чинники для дохідності аграрного виробництва.
Доведено, що формування ефективної системи мінімізації ризиків в аграрній сфері є ключовим для забезпечення стійкості та розвитку галузі. Експертні оцінки підтверджують необхідність впровадження комплексного підходу, що поєднує експертні та кількісні методи для точного оцінювання ризиків. Пріоритетними ризиками для аграрної сфери є природно-кліматичні та фінансово-економічні, а також логістично-збутові ризики. Розробка системи управління ризиками повинна враховувати специфіку макро-, мезо- та мікроекономічних рівнів ризиків в аграрному секторі. Для кожного рівня визначено відповідні стратегії.
Визначено основні напрями вдосконалення інституційного механізму мінімізації ризиків, що включають поліпшення нормативно-правової бази, управління та координації між державними органами, розвиток фінансових інструментів і зміцнення інфраструктури. Акцент зроблено на розвиток людського капіталу та впровадження інноваційних технологій для підвищення стійкості аграрного сектора.
Узагальнено поняття інформаційного забезпечення аграрної сфери, що включає систему збору, обробки, аналізу та передачі інформації для ефективного управління. Розроблено модель інформаційного забезпечення аграрної сфери економіки, яка включає модулі управління виробництвом, ресурсами, персоналом, фінансами, продажами та аналітикою, що забезпечує комплексний підхід до управління ризиками та підвищення ефективності галузі.
Впровадження сучасних інформаційних технологій дозволяє підвищити продуктивність, зменшити витрати та забезпечити ефективне управління ризиками, що є критично важливим для стійкого розвитку аграрного сектору.
Ключові слова: аграрна сфера економіки, диверсифікація, невизначеність, ризики, управління ризиками, сільське господарство, мінімізація ризиків, стратегія.
Дата реєстрації
2024-12-19
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-19 / 2026-07-01
