Реєстраційний номер
0824U003686, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
20-02-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Оптимізація лікувальної тактики з урахуванням особливостей клініки та патогенезу алергодерматозів у носіїв мутацій гену FLG
Здобувач
Зюбан Ірина Володимирівна,
Керівник Кутасевич Яніна Францівна
Опонент Александрук Олександр Дмитрович
Опонент Калюжна Лідія Денисівна
Опонент Болотна Людмила Анаталіївна
Рецензент Волкославська Валентина Миколаївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Інститут дерматології та венерології Національної академії медичних наук України"
Опис
Дисертацію присвячено вирішенню актуальної проблеми дерматології, а саме - підвищенню ефективності комплексного лікування алергодерматозів на підставі з‟ясування взаємозв‟язку між мутаціями гену FLG та особливостями клінічних проявів, розробці методів корекції виявлених порушень. Для досягнення мети у дослідження було залучено 42 хворих на атопічний дерматит (АД) та 40 пацієнтів з істиною екземою (ІЕ), які перебували під спостереженням у клініці ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України». Для одержання більш достовірних результатів оцінки особливостей клінічних проявів та анамнезу захворювання, ретроспективно було проаналізовано історії хвороб 26 хворих на атопічний дерматит та 22 – на екзему, які лікувалися у зазначеному закладі за період 2013–2023 рр. Отже, усього досліджувалося 130 осіб (68 хворих на АД та 62 – ІЕ). У дослідженні визначали клінічні прояви та перебіг алергодерматозів у хворих з мутаціями гену FLG та без них, мікробіотичний стан та фізіологічні зміни шкіри хворих на алергодерматози, морфологічні зміни у шкірі експерименальних тварин після нанесення топічних стероїдів, результати вузькоспектрової UVB-терапії хворих, ефективність використання емолієнтів у хворих на алергодерматози шляхом фонофорезу.Для вирішення поставлених завдань використовували загально клінічні, морфологічні, молекулярно-генетичні, інструментальні, мікробіологічні методи дослідження. Отримані результати піддавали статистичній обробці. Серед 68 хворих на атопічний дерматит жінок було 37 (54,4 %), чоловіків – 31 (45,6 %). Із 62 пацієнтів з екземою жінок було 35 (56,5 %), чоловіків – 27 (43,5 %). Вік пацієнтів коливався від 18 до 73 років, у середньому - 48,2 ± 6,7 року. У хворих ретельно проводився збір анамнезу: вік початку захворювання; етнічна належність; сезонність; наявність супутньої патології, спадковість, встановлення провокуючих факторів. У разі необхідності пацієнти були консультовані лікарями інших спеціальностей.Для проведення аналізу клініко-анамнестичних даних усі пацієнти були поділені на дві групи. Пацієнти 1 групи мали мутації в гені FLG 2282del14 при АлД (49 осіб). Пацієнтами 2 групи стали хворі на АлД без мутацій (81 особа). У виборці хворих на алергодерматози з мутацією в гені FLG було відзначено різні генотипічні варіанти: гетерозиготи (81,6%) та гомозиготи (18,4%) за делецією 2282del14. При цьому загальна кількість хворих на атопічний дерматит з мутацією FLG досягала 26,2%, хворих на істину екзему – 11,5%. Клінічні дослідження хворих на алергодерматози дозволили виявити певні відмінності у клініко-анамнестичних даних у разі наявності мутації 2282del14 у гені FLG. Зокрема, більш ранній дебют захворювання (у ранньому дитинстві (51,0%) та юності – 30,6%), більшій спадковій схильності, підвищеній частоті виникнення у хворих на атопічний дерматит та істинну екзему сенсибілізації до алергенів побутового пилу (61,2% та 40,7%), харчових алергенів, пухово-пір‟яних виробів (83,7% та 66,7%) і тварин (85,7%% та 66,7%, відповідно). Також у хворих з мутацією гену FLG відзначено більшу відносну кількість випадків бронхіальної астми (14,3% та 2,5%), алергічного риніту (16,3% та 6,2%) та алергічного кон‟юнктивіту (20,4% а 6,2%, відповідно), а також частіше приєднання вторинної інфекції.У хворих на атопічний дерматит з мутацією в гені GLF та без неї за індексом SCORAD важкий перебіг відзначався в 50% та 38,2% відповідно. У хворих на істину екзему за індекс EASI тяжкий перебіг був у 46,7% на 36,2% відповідно. Серед об'єктивних клінічних симптомів привертало увагу переважання в 1,4 разу сухості у хворих з мутацією FLG, навіть на неуражених ділянках шкіри. У таких пацієнтів спостерігалося виражене дрібнопластинчасте лущення не лише в осередках ураження, але й на всій поверхні шкіри. Крім того, зазначена мутація спричиняли порушення сну навіть у періоди ремісії. Перебіг АлД часто супроводжується зміною мікробного пейзажу з появою транзиторних та переважанням окремих видів індигенних мікроорганізмів. Тому, для підтвердження цих даних нами було проведено вивчення якісного та кількісного складу уражених ділянок та інтактної шкіри 79 хворих на алергодерматози (37 пацієнтів з АД та 48 хворих на ІЕ), а також контрольних ділянок 20 практично здорових осіб репрезентативного віку і статі. При порівнянні рівнів обсіменіння осередків ураження у хворих на атопічний дерматит та істинну екзему з мутаціями у гені FLG та без мутацій, встановлені достовірні відмінності у рівнях колонізації шкіри: 6,5±0,2 lg КУО/см2 і 5,8±0,1 lg КУО см2 та 6,9±0,2 lg КУО см2 і 6,1±0,1 lg КУО/см2 відповідно. Особливо високі показники щільності колонізації визначались у групі хворих на алергодерматози з мутаціями у гені FLG – середній показник дорівнював 6,9±0,2 lg КУО/см2 (від 5х105 до 108 КУО/см2), проти 6,01±0,1 lg КУО/см2 у групі з важкою істинною екземою (від 5х105 до 5х106 КУО/см2) без мутацій. Для з'ясування впливу мутації гену FLG у хворих на АлД було проведено порівняльний аналіз функціональних параметрів шкіри, зокрема вологості, еластич
Дата реєстрації
2024-12-24
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-24 / 2026-07-01
