Реєстраційний номер
0824U003687, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-02-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Теоретичні засади забезпечення глобальної безпеки в системі публічного управління
Здобувач
Загола Тарас Миколайович,
Керівник Пархоменко-Куцевіл Оксана Ігорівна
Опонент Терент'єва Анна Валеріївна
Опонент Помаза-Пономаренко Аліна Леонідівна
Рецензент Карпа Марта Іванівна
Рецензент Орлова Наталія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
У роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних засад забезпечення глобальної безпеки, виокремлення пропозицій щодо розвитку та забезпечення глобальної безпеки з урахуванням інноваційних світових викликів та небезпек.
Проаналізовані поняття «безпека», «колективна безпека», «міжнародна безпека», «національна безпека» та визначено авторське поняття «глобальна безпека».
Обґрунтовано, що глобальна безпека – це вид безпеки для всього людства, захист від небезпек всесвітнього масштабу, що загрожує існуванню людей або як мінімум здатних призвести до погіршення умов життєдіяльності людей на планеті.
Виокремленні проблеми формування та забезпечення глобальної безпеки, зокрема наступні.
По-перше, на сьогодні виникло багато проблем щодо забезпечення глобальної безпеки, разом з тим поняття «глобальна безпека» аналізується у поодиноких дослідження, частіше використовується дефініція «міжнародна безпека», яка пов’язана з дипломатичними засобами вирішення проблем безпеки. Тому важливим є законодавчо врегулювання поняття «глобальна безпека», визначити її основні механізми забезпечення, виокремити інституції, які займатимуться питаннями забезпечення глобальної безпеки. Такий документ має існувати на рівні міжнародного нормативно-правового акту.
По-друге, існує проблема виокремлення та аналізу сучасних глобальних загроз, особливо тих загроз, які виникають внаслідок воєнних дій в Україні, як такі загрози впливають на національні безпеки інших держав.
По-третє, потребує вирішення питання формування спеціальних інституцій, які займатимуться аналізом глобальних загроз, проведення прогнозування розвитку ситуації, внаслідок загострення глобальних небезпек, формування пропозицій щодо мінімізації таких небезпек, формування міжнародної співпраці щодо забезпечення глобальної безпеки та формування механізмів запобігання та мінімізації глобальних небезпек.
По-четверте, потребує формування дієвих міжнародних механізмів у системі забезпечення та гарантування глобальної та регіональної безпеки.
По-п’яте, відсутність єдиного бачення та усвідомлення лідерами країн майбутнього вектора її розвитку, методів та інструментів досягнення поставлених перед нею цілей, а також різного характеру походження ключових суб’єктів глобального економічного розвитку.
По-шосте, на глобальну безпеку впливають її елементи, зокрема: глобальна екологічна безпека, глобальна соціальна безпека, глобальна економічна безпека, глобальна продовольча безпека, глобальна енергетична безпека, глобальна інформаційна безпека, глобальна воєнна безпека, глобальна фінансова безпека тощо та їх взаємозв’язки з національними безпеками світових країн. Кожна з складових глобальної безпеки має свої проблеми, які потребують комплексного вирішення з урахуванням всіх складових елементів глобальної безпеки.
Здійснений аналіз сучасних глобальних небезпек та викликів у системі глобальної безпеки Зазначено, що глобальні небезпеки – це такі процеси, феномени, які ставлять під загрозу існування безпеки країн і світу в цілому, які породжують загрози війн, глобальних катастроф, які впливатимуть на якість та життєдіяльність людства у світі. До глобальних небезпек та викликів відносяться: кримінальна небезпека; екологічна небезпека; продовольча небезпека; інформаційна небезпека, у тому числі забезпечення кібербезпеки; воєнна небезпека; економічна небезпека; соціальна небезпека; енергетична небезпека; фінансова небезпека.
Розглянуто питання формування геополітичних стратегій провідних держав світу як основи забезпечення глобальної безпеки. Зазначено, що геополітична стратегія – це формування цілеспрямованих міжнародних впливів держави, спрямованих на процеси, що характеризуються розгортанням у часі та у просторі цілеспрямованих, взаємопов'язаних дій за збереження своєї присутності та впливу на певних територіальних просторах (процеси функціонування) або за зміну співвідношення сил у світовому чи регіональному просторі, перерозподіл сфер впливу (процеси розвитку).
Виокремленні три напрями управлінських впливів щодо формування геополітичної стратегії країни: 1) ресурсне - формування ресурсного потенціалу, що відповідає вимогам завдань, які потрібно вирішити в конкретному регіоні у певний момент часу; 2) операційне – розширення та поглиблення процесу освоєння ресурсного потенціалу регіону; 3) стратегічне – створення програми стратегічного розвитку, спрямованої на посилення своїх конкурентних переваг та зниження впливу негативних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища.
Дата реєстрації
2024-12-24
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-24 / 2026-07-01
