Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003697, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-12-2024 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Прогностичне значення показників спекл-трекінг-ехокардіографії у прогнозуваннi серцево-судинних подій у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST та ожирінням Здобувач Кобець Алла Володимирівна, Керівник Петюніна Ольга Вячеславівна Опонент Яковлева Лариса Миколаївна Опонент Корж Олексій Миколайович Опонент Витриховський Андрій Ігоревич Рецензент Колеснікова Олена Вадимівна Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню перебігу та прогнозуванню наслідків перенесеного гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з елевацією сегмента ST на тлі ожиріння та без нього. Вже відомо, що коморбідність ГІМ та ожиріння призводить до структурно-функціональних змін серця, міокардіальної дисфункції та диссинхронії, що асоціюється із підвищенням ризику розвитку серцево-судинної недостатності, загрожуючих життю аритмій та інших несприятливих серцево-судинних ускладнень. Метою роботи стало покращення точності прогнозування несприятливих серцево-судинних подiй після перенесеного ГІМ з елевацією сегмента ST у пацієнтів з поєднанням ГІМ та ожиріння на пiдставi вивчення показників спекл-трекінг-ехокардіографії і біомаркерів МПО, НТ-проМНП. Для досягнення запланованої мети було обстежено 128 пацієнтів на ГІМ з елевацією сегмента ST та ожирінням що були госпіталізовані до відділення реанімації та інтенсивної терапії ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України», у яких анатомо-фізіологічні особливості побудови грудної клітини та розташування серця дозволили провести аналіз неінвазивної ультразвукової методики спекл-трекінг ехокардіографії. Всі вони після оцінки критеріїв включення-виключення склали фінальну когорту. Серед отриманих результатів, виявилось, що найбільш значними предикторами патологічного ремоделювання лівого шлуночку стали КДО ЛШ, іОЛП, КСО ЛШ. Після корекції моделі за ІМТ виявилось, що локалізація ГІМ з елевацією сегмента ST (р = 0,008) та багатосудинне ураження (р = 0,021) відігравали важливу роль у розвитку раннього післяінфарктного ремоделювання міокарду лівого шлуночку за ФВЛШ. Наразі зміни залежної комбінованої складової на ізольовану діастолічну дисфункцію акумуляція вісцерального жиру (р = 0,036) та локалізація інфаркту (р = 0,007) стали єдиними предикторами вище зазначеного стану. Тобто, предикторне значення ектопічного вісцерального жиру має значення для розвитку раннього ремоделювання міокарду лівого шлуночку та асоціювалось з його ізольованою діастолічною дисфункцією. Уперше представлені докази того, що ожиріння є предиктором розвитку післяінфарктного ремоделювання ЛШ незалежно від локалізації інфаркту міокарда та наявності багатосудинного ушкодження: післяінфарктне ремоделювання у вигляді ізольованої діастолічної дисфункції у хворих на ГІМ після успішного ЧКВ асоціюється з акумуляцією вісцерального жиру (р = 0,036), локалізацією інфаркту міокарда (р = 0,007). Локалізація ГІМ з елевацією сегмента ST (р = 0,008) та багатосудинне ураження (р = 0,021) відігравали важливу роль у розвитку раннього післяінфарктного ремоделювання міокарда ЛШ за ФВЛШ, тобто рівень накопичення вісцерального жиру та локалізація інфаркту – предиктори раннього післяінфарктного ремоделювання ЛШ. Уперше встановлено, що додавання показника МДЛШ до базової предикторної моделі (НТ-проМНП більший за 953 пг/мл) достовірно посилював дискримінантний потенціал цілої моделі, в той час як глобальна поздовжня деформація лівого шлуночка (ГПД ЛШ) не додавала цінності у модель. Коефіцієнт внутрішньокласової кореляції для відтворюваності ГПД ЛШ склала 0,89 (95 % ДІ = 0,95-0,93), в той час як для МДЛШ – 0,97 (95 % ДІ = 0,84-0,92). Тобто, показник МДЛШ виявився незалежним предиктором патологічного ремоделювання ЛШ (р = 0,042). Уперше показано, що при порівнянні предикторних моделей, які засновані на акумуляції жиру (р = 0,0001), МПО (р = 0,049) та ГПД ЛШ (р = 0.0049), виявлений факт того, що на їхньому тлі можливо ідентифікувати пацієнтів підвищеного ризику клінічних подій після перенесеного ГІМ з елевацєю сегмента ST. Аналіз максимального співвідношення вірогідності (СВ) при порівнянні предикторних моделей продемонстрував, що ГПД ЛШ стала предиктором того, що подія не відбудеться (СВ (+) = 9,84, СВ (-) = 0,12, р = 0,002), в той час як МПО було притаманне найвище негативне співвідношення (СВ (+) = 1,08, СВ (-) = 0,43, р = 0,046), а акумуляція жиру – проміжне (СВ (+) = 4,22, СВ (-) = 0,13, р = 0,044). Тобто, було знайдено оптимальне поєднання різних показників для прогнозування несприятливого результату після 1 року спостереження за пацієнтами після ГІМ з елевацією сегмента ST, серед яких мали місце ГПД ЛШ, МД ЛШ, індекс об’єму лівого передсердя, кінцевий діастолічний діаметр ЛШ, фракція викиду ЛШ. Усі вони відображають різні гемодинамічні сторони ремоделювання ЛШ після ГІМ з елевацією сегмента ST. Така прогностична модель є простою і зручною для використання в медичній практиці. Ключові слова: інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST, ожиріння, біомаркери, прогноз, клінічні події, фактори ризику, несприятливі клінічні події, ремоделювання лівого шлуночка. Дата реєстрації 2024-12-25 Додано в НРАТ 2024-12-25 Закрити