Реєстраційний номер
0824U003705, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-02-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Сторони у цивільному процесі України
Здобувач
Кругляк Костянтин Борисович,
Керівник Чурпіта Ганна Вікторівна
Опонент Гусаров Костянтин Володимирович
Опонент Кучер Віталій Орестович
Рецензент Петровський Андрій Володимирович
Рецензент Кирдан Богдан Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національна академія внутрішніх справ
Опис
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2024.
Дисертація є комплексним науковим дослідженням інституту сторін у цивільному процесі України.
Визначено загальнотеоретичні та методологічні засади дослідження інституту сторін у цивільному процесі України. Окреслено стан наукової розробки проблеми та охарактеризовано методологію дослідження інституту сторін у цивільному процесі України. Простежено еволюцію правового регулювання інституту сторін у цивільному процесі України. Досліджено інститут сторін у цивільному процесуальному законодавстві зарубіжних країн.
Визначено, що у своєму становленні та розвитку інститут сторін у цивільному процесі України пройшов декілька етапів, які у цілому співпадають з етапами становлення державності на території України, як-от:
1) зародження правового регулювання інституту сторін у нормах римського приватного права, що супроводжувалося правовою регламентацією концептуальних засад процесуального статусу сторін у цивільному процесі (позивача та відповідача), процесуального механізму забезпечення явки сторін до суду, а також меж дії законної сили судових рішень (І ст. – V ст.);
2) правове регулювання інституту сторін в епоху Середньовіччя нормами канонічного права, що характеризувалося впровадженням таких принципів судового процесу як добросовісність та співпраця суду і сторін під час розгляду справи (V ст. – початок ХІХ ст.);
3) правова регламентація інституту сторін нормами цивільного процесуального законодавства інших держав, характерними особливостями якої стали: правове регулювання спеціального цивільного процесуального статусу сторін, деталізація інституту представництва, встановлення можливості інстанційного перегляду судових рішень за ініціативою сторони, правова регламентація процесуальних строків, а також порядку проведення судових дебатів (початок ХІХ ст. – 1963 р.);
4) правове регулювання інституту сторін нормами цивільного процесуального законодавства УРСР, що характеризувалося закріпленням принципу процесуальної рівності сторін, а також інститутів процесуальної співучасті, заміни неналежної сторони та процесуального правонаступництва (1963 р. – 2004 р.);
5) подальший розвиток правового регулювання інституту сторін у нормах цивільного процесуального законодавства України, що опосередковувався, зокрема: розширенням та уточненням переліку загальних та спеціальних цивільних процесуальних прав сторін; оновленням дефініції цивільної процесуальної правоздатності у контексті уточнення цивільних процесуальних прав, здатність мати які становить її зміст; правовою регламентацією умов процесуальної співучасті; новелізацією інституту заміни неналежної сторони тощо (2004 р. – 2017 р.);
6) новелізація правового регулювання інституту сторін у нормах цивільного процесуального законодавства сучасної України, що характеризується: новелізацією класифікаційних груп учасників судового процесу; регламентацією інституту зловживання процесуальними правами, а також забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи; законодавчим визначенням належних відповідачів у певних категоріях цивільних справ, а також запровадженням новітніх процедур примирення сторін (медіації, врегулювання спору за участю судді тощо) (2017 р. – до сьогодні).
Дата реєстрації
2024-12-26
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-26 / 2026-07-01
