Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003705, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 28-02-2025 Статус Захищена Назва роботи Сторони у цивільному процесі України Здобувач Кругляк Костянтин Борисович, Керівник Чурпіта Ганна Вікторівна Опонент Гусаров Костянтин Володимирович Опонент Кучер Віталій Орестович Рецензент Петровський Андрій Володимирович Рецензент Кирдан Богдан Васильович Опис Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2024. Дисертація є комплексним науковим дослідженням інституту сторін у цивільному процесі України. Визначено загальнотеоретичні та методологічні засади дослідження інституту сторін у цивільному процесі України. Окреслено стан наукової розробки проблеми та охарактеризовано методологію дослідження інституту сторін у цивільному процесі України. Простежено еволюцію правового регулювання інституту сторін у цивільному процесі України. Досліджено інститут сторін у цивільному процесуальному законодавстві зарубіжних країн. Визначено, що у своєму становленні та розвитку інститут сторін у цивільному процесі України пройшов декілька етапів, які у цілому співпадають з етапами становлення державності на території України, як-от: 1) зародження правового регулювання інституту сторін у нормах римського приватного права, що супроводжувалося правовою регламентацією концептуальних засад процесуального статусу сторін у цивільному процесі (позивача та відповідача), процесуального механізму забезпечення явки сторін до суду, а також меж дії законної сили судових рішень (І ст. – V ст.); 2) правове регулювання інституту сторін в епоху Середньовіччя нормами канонічного права, що характеризувалося впровадженням таких принципів судового процесу як добросовісність та співпраця суду і сторін під час розгляду справи (V ст. – початок ХІХ ст.); 3) правова регламентація інституту сторін нормами цивільного процесуального законодавства інших держав, характерними особливостями якої стали: правове регулювання спеціального цивільного процесуального статусу сторін, деталізація інституту представництва, встановлення можливості інстанційного перегляду судових рішень за ініціативою сторони, правова регламентація процесуальних строків, а також порядку проведення судових дебатів (початок ХІХ ст. – 1963 р.); 4) правове регулювання інституту сторін нормами цивільного процесуального законодавства УРСР, що характеризувалося закріпленням принципу процесуальної рівності сторін, а також інститутів процесуальної співучасті, заміни неналежної сторони та процесуального правонаступництва (1963 р. – 2004 р.); 5) подальший розвиток правового регулювання інституту сторін у нормах цивільного процесуального законодавства України, що опосередковувався, зокрема: розширенням та уточненням переліку загальних та спеціальних цивільних процесуальних прав сторін; оновленням дефініції цивільної процесуальної правоздатності у контексті уточнення цивільних процесуальних прав, здатність мати які становить її зміст; правовою регламентацією умов процесуальної співучасті; новелізацією інституту заміни неналежної сторони тощо (2004 р. – 2017 р.); 6) новелізація правового регулювання інституту сторін у нормах цивільного процесуального законодавства сучасної України, що характеризується: новелізацією класифікаційних груп учасників судового процесу; регламентацією інституту зловживання процесуальними правами, а також забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи; законодавчим визначенням належних відповідачів у певних категоріях цивільних справ, а також запровадженням новітніх процедур примирення сторін (медіації, врегулювання спору за участю судді тощо) (2017 р. – до сьогодні). Дата реєстрації 2024-12-26 Додано в НРАТ 2024-12-26 Закрити