Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0824U003716, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-02-2025 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація реабілітації жінок після хірургічного лікування межових пухлин яєчників Здобувач Марченко Андрій Олександрович, Керівник Вдовиченко Сергій Юрійович Опонент Заболотнов Віталій Олександрович Опонент Литвак Олена Олегівна Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна Рецензент Зарічанська Христина Володимирівна Опис Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності оперативного лікування межових новоутворень яєчників на підставі вивчення клініко-інструментальних та психологічних особливостей, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання: визначити чинники, що впливають на показники якості життя хворих з межовими пухлинами яєчників; на підставі отриманих даних створити систему інтегральної оцінки якості життя пацієнток з межовими пухлинами яєчників; вивчити динаміку показників інтегральної оцінки якості життя хворих з межовими пухлинами яєчників до і після відповідного лікування; розробити і клінічно апробувати патогенетично обґрунтовану програму комплексної реабілітації жінок з межовими пухлинами яєчників; оцінити вплив відновного комплексу на якість життя пацієнток репродуктивного віку після радикального лікування межових пухлин яєчників. Об’єкт дослідження – стан репродуктивної системи в жінок з межовими пухлинами яєчників. Предмет дослідження – перебіг раннього та віддаленого післяопераційного періоду, якість життя. Методи дослідження – клінічні, ехографічні інструментальні, психологічні та статистичні. Науково систематизовані чинники, що впливають на якість життя пацієнток з межовими пухлинами яєчників. Вперше проведена інтегральна оцінка якості життя жінок з межовими пухли- 3 нами яєчників (фізичне самопочуття, соціальні/сімейні взаємини, емоційний стан, благополуччя в повсякденному житті, вираженість постоваріоектомічного синдрому, психоемоційний статус (тривожність, депресія, дистрес, сексуальна функція). На підставі отриманих даних розроблена патогенетично обґрунтована персоніфікована програма комплексної реабілітації хворих з межовими пухлинами яєчників. Проведена оцінка клінічної ефективності персоніфікованої програми комплексної реабілітації пацієнток з межовими пухлинами яєчників. Отримані результати дослідження дозволяють розширити теоретичні уявлення про якість життя хворих з межовими пухлинами яєчників залежно від віку, об'єму хірургічного лікування і тактики ведення реабілітаційного періоду. Вперше представлені науково обґрунтовані рекомендації для підвищення якості життя жінок з межовими пухлинами яєчників. Для практичної охорони здоров'я проведена інтегральна оцінка якості життя пацієнток з межовими пухлинами яєчників, що включає аналіз фізичного самопочуття, соціальних/сімейних взаємин, емоційного стану, благополуччя в повсякденному житті, вираженості постоваріоектомічного синдрому, психоемоційного статусу, сексуальної функції. На підставі результатів комплексної оцінки якості життя проведена клінічна апробація патогенетично обґрунтованого удосконаленого алгоритму – персоніфікованої програми реабілітації хворих з межовими пухлинами яєчників, яка продемонструвала достовірне поліпшення показників якості життя після відповідної терапії. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2020 по 2024 рр. Автором проведено клініко-лабораторне, функціональне, інструментальне та психологічне обстеження 100 жінок з межовими пухлинами яєчників, які отримували різні алгоритму реабілітаційних заходів. Самостійно зроблений забір і підготовка біологічного матеріалу. Автором написано 4 всі розділи дисертації, сформульовані висновки, удосконалено алгоритм лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів. Автором виконано статистичну обробку отриманих результатів. Матеріали дисертанта викладені в наукових працях, опублікованих самостійно, а також в тій частині актів впровадження, що стосуються науково-практичної новизни. Результати проведених досліджень свідчать, що провідними прогностичними чинниками, що негативно впливають на якість життя пацієнток з межовими пухлинами яєчників після хірургічного лікування, є постоваріоектомічний синдром, психоемоційні розлади (тривожність, депресія, дистрес) і сексуальні порушення. Дата реєстрації 2024-12-27 Додано в НРАТ 2024-12-27 Закрити