Реєстраційний номер
0824U003722, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
21-09-2023
Статус
Захищена
Назва роботи
ІНСТРУМЕНТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ВИКОНАВЦІВ У СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ
Здобувач
Іщенко Денис Юрійович, Доктор філософії
Керівник Логуш Любов Володимирівна
Опонент Кармаза Олександра Олександрівна
Опонент Притика Юрій Дмитрович
Опонент Верба Ольга Богданівна
Рецензент Ханик-Посполітак Роксолана Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Опис
Іщенко Д. Ю. Інструменти діяльності приватних виконавців у системі права України.
Дисертація присвячена дослідженню питань інструментів приватних виконавців у системі права України. Проблема дослідження безпосередньо пов’язана із необхідністю вивчення актуального стану системи примусового виконання рішень судів та інших органів, визначення її проблем та пропозицій для вдосконалення інституту примусового виконання рішень судів та інших органів. Досліджено інституційні принципи діяльності приватних виконавців і запропоновано їх перелік на основі попередніх досліджень принципів виконавчого провадження. Встановлено вимоги, що висуваються Радою Європи до процесу примусового виконання рішень і встановлено, що в Україні вимоги до етики поведінки приватних виконавців відрізняються від тих, що встановлені Радою Європи. Проаналізовано питання поводження виконавцями з інформацією про боржника. Запропоновано встановити кримінальну відповідальність для виконавців, стягувачів, інших осіб за розголошення даних виконавчого провадження, які стали їм відомі. У роботі наведено статистику виконання рішень судів та інших органів окремо державними та приватними виконавцями, яка свідчить про більшу ефективність приватних виконавців порівняно із державними. Водночас відзначено, що держава штучно створює умови, за яких державні виконавці мають більше повноважень (зокрема у виконавчих провадженнях зі стягнення аліментів). Запропоновано усунути дискримінацію приватних виконавців щодо неоднаковості повноважень у справах про стягнення аліментів. Проаналізовано поняття «інструменти діяльності приватних виконавців» та здійснено їх класифікацію: основні та допоміжні інструменти, останні з яких поділені на організаційні, технічні, обмежувальні, забезпечувальні.
Встановлено, що для пошуку інформації про боржника виконавці використовують понад 30 реєстрів та баз даних. Відтак зроблено висновок, що виконавцям слід мати повний та оперативний доступ до всіх реєстрів і баз даних України і надано пропозицію щодо запровадження принципу негайності доступу виконавця до інформації про боржника.
На основі аналізу судової практики з питань повідомлення боржника про початок примусового виконання рішення та про оголошення боржника у розшук. Обґрунтовано, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення з моменту надсилання йому рекомендованим листом відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження. Боржник підлягає оголошенню у розшук у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, при цьому обізнаність з іншою інформацією про боржника не повинна впливати на оголошення його судом у розшук. У дисертації також проаналізована судова практика з питань примусового проникнення до житла боржника та щодо встановлення обмеження у праві виїзду за межі України. Досліджено питання арештів коштів на банківські рахунки, які використовуються боржником для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії і т.п., а також які використовуються боржником для виплати заробітної плати. Запропоновано, щоб банківська установа самостійно дослідила, яким чином боржник використовує наявний в нього рахунок, і якщо банківський рахунок використовується лише для отримання заробітної плати, пенсії, стипендії і т.п., то на такий рахунок арешт не накладається. Автором проаналізовано питання звернення стягнення на частки учасника у товаристві з обмеженою та додатковою відповідальністю. Констатована громіздкість прописаної у законі процедури. Запропоновано зміни до законодавства, які б унеможливи дії боржника на знецінення належної йому частки у товаристві з обмеженою та додатковою відповідальністю.
Вивчено питання звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Встановлено, що під час процедури такого звернення приватний виконавець може звертати стягнення в т.ч., з осіб, щодо яких він не може здійснювати виконавче провадження. Запропоновано відповідні законодавчі зміни для закріплення цього висновку. Досліджено питання звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстровано в установленому законом порядку. Проведено дослідження питання звернення стягнення на частку у праві спільної часткової власності. Встановлено, що звернення стягнення на частку у праві спільної часткової власності дозволено законодавством без її визначення у судовому порядку. Автором досліджено питання фраудаторних дій боржника і сформовані пропозиції щодо надання виконавцям повноважень їм протистояти, і самостійно пред’являти позови про визнання недійсними фраудаторних правочинів.
Ключові слова: виконавче провадження, приватний виконавець, державний виконавець, примусове виконання рішень, принципи законодавства, інструменти діяльності приватних виконавців, цивільне судочинство, цивільний процес, господарський процес, виконавчий процес, звернення стягнення, запит виконавця, судовий контроль, принципи діяльності приватних виконавців, судочинство.
Дата реєстрації
2024-12-27
Додано/оновлено в НРАТ
2024-12-27 / 2026-07-13
