Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000024, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-02-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініко-патогенетичні особливості печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки при COVID-19 та їх корекція Здобувач Марошан Моніка Тиборівна, Керівник Сірчак Єлизавета Степанівна Опонент Степанов Юрій Миронович Опонент Шипулін Вадим Петрович Рецензент Лазур Яна Василівна Рецензент Фейса Сніжана Василівна Опис В наукове дослідження включено 126 хворих на цироз печінки (ЦП) та печінкову енцефалопатію (ПЕ) при COVID-19. Наукове дослідження виконано в трьох етапах: після виписки зі стаціонару (І етап), на амбулаторному етапі спостереження за хворими на ЦП та ПЕ при COVID-19 (через 1 місяць – ІІ етап), а також через 1 місяць після проведеного комплексного лікування, що призначено хворим на амбулаторному етапі спостереження (ІІІ етап). В обстежених хворих найчастішим етіологічним фактором формування ЦП при COVID-19 виявилось зловживання алкоголем – у 41,3 % пацієнтів. Неалкогольна жирова хвороби печінки (НАЖХП) як етіологічний фактор формування ЦП встановлена в 34,1 % обстежених, а вірусна етіологія ЦП (інфікування вірусом гепатитів В, С, D або їх комбінація) виявлена у 24,6 % хворих. Серед обстежених пацієнтів з ЦП, що перехворіли COVID-19, на етапах наукового дослідження важкість захворювання частіше відповідала класу В за Child-Pugh – у 50,0 % випадків (стадія субкомпенсації) та класу С за Child-Pugh – у 33,3 % хворих (стадія декомпенсації). Важкість класу А за Child-Pugh (стадія компенсації) виявлено у 16,7 % хворих на ЦП при COVID-19. Узагальнення проведених методів щодо визначення ступеня ПЕ у хворих на ЦП при COVID-19 вказує, що у хворих на ЦП при COVID-19 на І етапі дослідження класу А за Child-Pugh встановлено переважно латентну форму ПЕ (у 42,9 % пацієнтів), тоді як у пацієнтів класу В за Child-Pugh у 46,0 % випадків встановлено ПЕ І ст., а в 35,0 % обстежених – ПЕ ІІ ст., тоді як латентну ПЕ діагностовано у 19,0 % пацієнтів. У половини хворих на ЦП класу С за Child-Pugh встановлено ПЕ ІІ ст., тоді як ПЕ І ст. та субклінічну форму ПЕ виявлено у 33,3 % та у 16,7 % обстежених відповідно. Через 1 місяць після стаціонарного лікування у хворих на ЦП при COVID-19 встановлено прогресування вираженості ПЕ. При цьому у всіх пацієнтів з класом А заChild-Pugh діагностовано латентну форму ПЕ. У хворих на ЦП при COVID-19 класу В за Child-Pugh ПЕ ІІ ст. збільшилась на 22,2 % – р<0,01, що супроводжувалось зменшенням кількості хворих на ПЕ І ст. (на 12,7 % – р<0,05), а також осіб із латентною формою ПЕ – на 9,5 % (р<0,05). Тільки у хворих на ЦП при COVID-19 класу С на ІІ етапі дослідження встановлено ПЕ ІІІ ст. – у 16,7 % пацієнтів, а також встановлено збільшення кількості осіб із ПЕ ІІ ст. – на 14,2 % (р<0,05). Проте слід зазначити, що перерозподіл між класами важкості за Child-Pughна І а ІІ етапах наукового дослідження не виявлено. Встановлено прогресування вираженостідисбіозу товстої кишки (ДТК) у хворих на ЦП при COVID-19 на етапах дослідження. Встановлено достовірне зниження рівня орнітину, аланіну, аргініну, тирозину та метіоніну, лейцину у сироватці крові у хворих на ЦП та ПЕ при COVID-19, що супроводжувалось достовірним збільшенням рівня проліну, аспарагіну, цистеїну, глутаміну, валіну та фенілаланіну. При цьому рівень триптофану у сироватці крові у хворих на ЦП та ПЕ при COVID-19 класів А та В за Child-Pughпрямо корелює із показниками серотоніну та мелатоніну у сироватці крові. У хворих на ЦП класу С за Child-Pugh як на І, так і на ІІ етапі спостереження встановлено зворотну залежність (r= -0,94; р<0,01 для серотоніну та r= -0,90; р<0,01 для мелатоніну). На дисфункціюенотелію (ДЕ) вказує збільшення рівня ендотеліну-1 та зміна показників у пробі з реактивною гіперемією, що прогресивно погіршується залежно від класів важкості цирозу за Child-Pugh.Кореляційний аналіз дав змогу визначити залежність між порушенням швидкісних показників кровотоку по судинах головного мозку та вираженістю ДЕ у хворих на ЦП та ПЕ при COVID-19. На ІІІ етапі наукового спостереження хворим на ЦП та ПЕ при COVID-19 призначено комплексну патогенетично обґрунтовану терапію, що включала базисне лікування (БЛ). Призначене комплексне лікування виявилось ефективним методом не лише для корекції функціонального стану печінки, а й для зменшення вираженості ДТК, нормалізації показників зонуліну, рівня серотоніну та мелатоніну у сироватці крові, вираженості ДЕ, що, у свою чергу, сприяло зменшенню ознак ПЕ у цих пацієнтів. Слід відзначити більш виражену позитивну динаміку на фоні комплексного лікування переважно у хворих на ЦП та ПЕ при COVID-19 класу А за Child-Pugh. Ключові слова: цироз печінки; печінкова енцефалопатія; COVID-19; етіологічний фактор (алкогольна хвороба печінки, неалкогольна жирова хвороба печінки, хронічний вірусний гепатит В, С, D); дисбіоз товстої кишки; бар’єрна функція кишечника; стадії фіброзу; діагностика (зонулін, аміак, серотонін, мелатонін, дисліпідемія, ультразвукова діагностика, ультразвукова еластомеграфія печінки, нейропсихометричне тестування); лікування (рифаксимін, гепатопротектор (амінокислотний комплекс), масляна кислота, комплексний пребіотик та пробіотик). Дата реєстрації 2025-01-03 Додано в НРАТ 2025-01-03 Закрити