Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000025, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-02-2025 Статус Захищена Назва роботи Клініко-патогенетичні паралелі перебігу коронавірусної хвороби (COVID-19) у дітей, імунометаболічні зміни, вакцинація Здобувач Гечко Христина Андріївна, Керівник Горленко Олеся Михайлівна Опонент Крамарьов Сергій Олександрович Опонент Личковська Олена Львівна Опонент Павлишин Галина Андріївна Рецензент Пушкаренко Ольга Анатоліївна Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню клініко-патогенетичних особливостей перебігу COVID-19 у дітей, а також розробці підходів до корекції імунометаболічних змін і оцінці ефективності вакцинації. У дослідженні брали участь три групи: діти з підтвердженим COVID-19 (група 1, n=68), діти, які отримали вакцинацію проти COVID-19 (група 2, n=31), та контрольна група дітей без ознак інфекції (n=28). Спостереження проводилось протягом 6 місяців, що дозволило зібрати детальні клінічні, лабораторні та імунологічні дані. Основними симптомами COVID-19 у дітей були: зміна смакових відчуттів, кашель, біль у горлі, задишка, а також м’язові та суглобові болі. Найбільш тривалим симптомом залишалася зміна смакових відчуттів, яка спостерігалася у 64,71% дітей на початку дослідження і зменшилась до 8,82% на 18-му тижні. Інші скарги, такі як кашель і риніт, тривали до 9 тижнів, а біль у горлі та задишка зникали через 6 тижнів. М’язові та суглобові болі припинялися також після 6 тижнів, що свідчило про поступове згасання запального процесу. Під час гострого періоду COVID-19 у дітей спостерігалось суттєве підвищення рівнів прозапальних цитокінів: Іл-6 (у 46,9 разу), ФНП-α (у 43,2 разу), Іл-1 (у 39,9 разу) та ІФН-γ (у 8,7 разу) порівняно з контрольною групою. Маркери запалення також мали значні відхилення: рівень D-димеру зростав у 12 разів, неоптерину – в 11,8 разу, СРБ – у 4,6 разу. Крім того, у дітей відзначалося зниження рівнів вітаміну D3 (19,35 ± 3,29 нмоль/л) та цинку (7,91 ± 2,26 мкмоль/л), що було значно нижчим за показники контрольної групи. Після завершення лікування у дітей із COVID-19 було зафіксовано зниження рівнів цитокінів: Іл-6 знизився у 14,3 разу, ФНП-α – у 49,2 разу, ІФН-γ – в 11,2 разу. Показники вітаміну D3 та цинку досягли фізіологічних норм і не мали статистично значущих відмінностей від контрольної групи через 6 місяців. Рівні імуноглобулінів також знизилися: IgM – у 2,7 разу, IgE – у 10,6 разу, IgA – у 3,3 разу. Показники запалення, такі як прокальцитонін, СРБ, неоптерин, зменшилися до референтних величин, що свідчить про ефективність лікування. Дослідження ефективності вакцинації продемонструвало, що у вакцинованих дітей через 6 місяців після введення вакцини рівень IgG до SARS-CoV-2 складав 315,67 ± 74,91 BAU/мл, що статистично не відрізнялося від аналогічного показника у дітей, які перенесли COVID-19 (344,71 ± 87,62 BAU/мл, р=0,11). Це підтверджує ефективність вакцинації у формуванні тривалого протиінфекційного захисту. У вакцинованих дітей також спостерігалося зниження рівнів цитокінів та маркерів запалення до контрольних значень, що вказує на їхню безпечність. Електронна мікроскопія слизової оболонки назофарингеальної зони у дітей з COVID-19 виявила ознаки різних стадій запалення, включаючи альтерацію, порушення мікроциркуляції, ексудацію та проліферацію. Ці результати підтверджують роль локального запалення у патогенезі COVID-19. Вперше детально описано структурні зміни слизової оболонки, які відображають механізми ураження на мікроскопічному рівні, що доповнює сучасні уявлення про патогенез коронавірусної інфекції у дітей. Математичні моделі, розроблені в межах дослідження, дозволили прогнозувати ризик розвитку ускладнень залежно від рівнів маркерів запалення та мікроелементів. Було встановлено, що низький рівень вітаміну D3 пов’язаний із більш тривалим перебігом хвороби, а високі рівні D-димеру та неоптерину корелюють із підвищеним ризиком ускладнень. Такі моделі можуть бути використані для розробки індивідуальних схем лікування та профілактики ускладнень, що є особливо важливим у педіатричній практиці. Окрім вищезазначених висновків, дослідження дозволило виявити зв’язок між рівнем імуноглобулінів та тривалістю клінічних проявів у дітей. Зокрема, підвищений рівень IgG у вакцинованих дітей свідчить про формування стійкого імунного захисту проти COVID-19. Це підтверджує важливість вакцинації як надійного інструменту зниження захворюваності серед дитячого населення. Практичне значення дослідження полягає у розробці оптимізованої схеми лікування COVID-19 у дітей із включенням вітамінно-мінерального комплексу (вітамін D3, вітамін С, цинк) з 8-го дня терапії. Це дозволило нормалізувати запальні та метаболічні показники у більшості дітей. Також доведено ефективність вакцинації у формуванні стійкого імунного захисту, що є ключовим для профілактики COVID-19 у педіатричній популяції. Дослідження підтвердило значущість корекції імунометаболічних змін для ранньої діагностики, моніторингу перебігу захворювання та прогнозування результатів лікування. Це сприяє підвищенню ефективності терапії, зменшенню ризику ускладнень і забезпеченню забезпеченню кращого прогнозу для дітей, які перенесли COVID-19. Ключові слова: COVID-19, SARS-CoV-2, перебіг, супутня патологія, клініко-лабораторне обстеження, маркери запалення, імунометаболічні зміни, вітамінно-мінеральний гомеостаз, цитоморфологічне дослідження, лікування, вакцинація, діти. Дата реєстрації 2025-01-03 Додано в НРАТ 2025-01-03 Закрити