Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000030, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-01-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Музична мова європейської опери як інтертекстуальний феномен Здобувач Сунь Сіжань .., Керівник Самойленко Олександра Іванівна Опонент Вороновська Ольга Володимирівна Опонент Гребенюк Наталія Євгеніївна Рецензент Муравська Ольга Вікторівна Рецензент Остроухова Наталія Володимірівна Опис У дисертації вивчається європейська оперна поетика періоду її генезису та набуття класичних жанрово-стильових й музично-мовних ознак, виявляється історична природа оперної музичної мови як певного інтерпретативного феномена, що має широкі текстові підстави та пролонговану інтертекстуальну дію, включається до різних жанрово-композиційних контекстів та сприяє полісемічності знаків-символів в музиці. До кола вирішуваних завдань входять виявлення своєрідності музичної семіології як теорії музичного мовлення, зокрема оперного; визначення зв'язку проблеми музичної мови і проблеми тексту, висвітлення жанрових та стильових основ оперної форми, специфіки оперного логосу; з’ясування явища музично-мовної деривації у контексті міжжанрового та міжкомпозиційного діалогу, виявлення інструментально-симфонічних інтерполяцій музичної мови опери; розкриття значення оперності як властивості музично-образної драматургії в ораторіальній творчості, визначення класичних рис оперного логосу та оперних семантем. Матеріалом роботи послужило широке коло оперних творів, від доби бароко до романтизму, також деякі ораторіальні та інструментальні композиції, серед яких виокремлюються твори К. Монтеверді, Ж.-Б. Люллі, Г. Перселла, А. Скарлатті, Дж. Перголезі, Г. Генделя, Й. Гайдна, Дж. Россіні, Дж. Мейєрбера, Ф. Ліста, деяких інших. Наукова новизна дисертації зумовлена тим, що вперше пропонується вивчення жанрової природи опери у контексті мовознавчого підходу, розвивається поняття знаку-символу як основи оперного музичного мовотворення; виявляються інтертекстуальні властивості оперної композиції, визначаються взаємовпливи вокальних, інструментальних, оркестрових форм, як всередині опери, та і в інших жанрових сферах, як закономірні для природи оперного жанру; визначаються класичні риси оперного логосу, зокрема пропонується уявлення про «оперну модельну особистість», про «оперну людину», тому й про оперний музичний стиль мовлення (когнітивний стиль). Отримує подальший розвиток ідея оперного семіозису, уточнюються категорії оперного тексту, оперного мовостилю. Дата реєстрації 2025-01-03 Додано в НРАТ 2025-01-03 Закрити