Реєстраційний номер
0825U000037, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-02-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Оптимізація лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок
Здобувач
Лось Дмитро Володимирович,
Керівник Бур’янов Олександр Анатолійович
Опонент Корж Микола Олексійович
Опонент Хоменко Ігор Петрович
Рецензент Говсєєв Дмитро Олександрович
Рецензент Чорний Володимир Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
В структурі санітарних втрат хірургічного профілю під час воєнних конфліктів останнього століття переважну більшість (57-93%) складають вогнепальні та мінно-вибухові поранення. В ході антитерористичної операції на сході України вогнепальні поранення кінцівок складають переважну більшість 54-70%, що пов’язано із відсутністю достатніх засобів захисту кінцівок (Бур’янов О.А., Ярмолюк Ю.О., 2017). 60-65% всіх вогнепальних поранень кінцівок складають поранення м’яких тканин, первинні дефекти м’яких тканин відмічаються у 21,3% поранених, 35-40% їх супроводжуються переломами кісток, 2-3,9% - пораненням магістральних судин, 11-18% периферійних нервових стовбурів, поєднана травма складає 20,8-25%, опіки 25%, частота травматичного шоку 8-10% (Цимбалюк В. І. та ін., 2020). Здебільшого пацієнти з вогнепальними пораненнями кінцівок - особи молодого працездатного віку (від 19 до 50 років), їх тривалі лікування, реабілітація, непрацездатність завдають значних економічних втрат, а повернення в стрій військовослужбовців з пораненнями є визначальним для збереження та відновлення боєздатності армії. Складність лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок полягає в необхідності надання допомоги та лікування на рівнях медичної евакуації, в лікувальних закладах різних рівнів з різними матеріальними та технічними можливостями, наявності вимушених перерв між лікувальними заходами внаслідок транспортування поранених, культивації та переміщенні між лікувальними закладами патогенної мікрофлори в рані, яка на заключних рівнях надання допомоги переважно має стійкість до більшості антибактерійних препаратів. Не вивченими залишаються питання патогенетичного обґрунтовувати лікування та оптимізації процесів загоєння вогнепальної рани, прогнозування результатів. Дискутабельними залишаються питання використання сучасних методів консервації та дебрідменту вогнепальних ран та їх використання на рівнях медичної евакуації.
У зв’язку з цим, актуальним є пошук нових, більш ефективних та економічно доцільних методів лікування вогнепальних поранень з використанням сучасних технологій та матеріалів, оптимізація існуючих способів, створення обґрунтованої алгоритмізованої тактики лікування на рівнях медичної евакуації та системи прогнозування наслідків лікування.
Мета дослідження – підвищити ефективність лікування постраждалих з вогнепальними пораненнями кінцівок на основі науково обґрунтованих технологій діагностики та оптимізації методу комплексного лікування на рівнях медичної евакуації.
В роботі, на підставі ретроспективного аналізу результатів лікування пацієнтів з вогнепальними пораненнями кінцівок встановлено, що у 52,9% поранених первинна хірургічна обробка (ПХО) рани виконується упродовж 3 годин, у 25,2% - від 3 до 6 годин, у 8,9% - від 6 до 12 годин, у 7,9% - від 12 до 24 годин, у 5,1% постраждалих первинна хірургічна обробка рани виконується пізніше 24 годин після поранення. Визначено пропорційну залежність між тяжкістю перебігу ранового процесу при вогнепальних пораненнях та: термінами виконання первинної хірургічної обробки рани (пізніше-тяжче); термінами закриття вогнепальних ран (раніше-тяжче); середньою тривалістю стаціонарного лікування (довше-тяжче). В групі пацієнтів, де ПХО виконується пізніше 24 годин, частота інфекційно-запальних ускладнень найвища і досягає 78,4%. На підставі імунологічних досліджень достовірно визначено істотне напруження клітинного та гуморального імунітету упродовж 4-7 доби після вогнепального поранення, відносний імунодефіцит, що виникає з 7-10 до 21 доби після поранення, та відновлення імунологічних показників з 21 доби після поранення. Врахування встановлених імунологічних змін забезпечує можливість вибору оптимального часу для виконання реконструктивних хірургічних втручань та уникнення періоду підвищеного ризику ускладнень.
Дата реєстрації
2025-01-03
Додано/оновлено в НРАТ
2025-01-03 / 2026-07-01
