Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000067, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 08-09-2023 Статус Захищена Назва роботи Соціально-політична інтернет-поведінка молоді як чинник розвитку громадянського суспільства в Україні Здобувач Мишок Романа Романівна, Керівник Климанська Лариса Дмитрівна Опонент Степаненко Віктор Петрович Опонент Єнін Максим Наімович Рецензент Дорош Леся Олексіївна Рецензент Федушко Соломія Степанівна Опис Дисертація присвячена теоретичному та емпіричному аналізу питання використання інтернет-технологій у соціально-політичному житті українського суспільства, а також визначенню та поясненню особливостей соціально-політичної інтернет-поведінки молоді як чинника розвитку громадянського суспільства в Україні. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше розроблено концепт «соціально-політична інтернет-поведінка» – соціальна поведінка онлайн, яка, залежно від її форми, є засобом впливу на соціально-політичні проблеми в суспільстві й може забезпечувати його зміни та поступ. Уточнено концепт «соціально-політична інтернет-технологія», яка визначається як система послідовних дій, що проявляються за підтримки сучасних інформаційно-комунікативних технологій (інтернет) та сприяють або допомагають досягненню певних соціально-політичних результатів. Застосовано інституційний підхід до пояснення електронної демократії в Україні, за логікою якого соціально-політичні інтернет-технології становлять інструменти, що об’єднуються в інституті електронної демократії, який на вищому рівні є одним із компонентів інституції демократії та забезпечує її трансформацію відповідно до умов сучасного інформаційного суспільства. Запропоновано тривимірну ситуативну модель соціально-політичної інтернет-поведінки, в основі якої покладено три показники: орієнтованість онлайн-практик (особливості цілей поведінки), їхня інтенсивність (частота та регулярність) та продуктивність (споживання чи творення контенту). Здійснено емпіричну верифікацію тривимірної ситуативної моделі, за допомогою якої було визначено специфіку соціально-політичної інтернет-поведінки студентської молоді у перші пів року війни. Виявлено, що типи соціально-політичної інтернет-поведінки студентів диференціюються диспозиціями, рівнем капіталів та специфікою середовища перебування. Удосконалено глосарій в межах тематики та проблематики розвитку громадянського суспільства через впровадження в науковий дискурс терміну «соціально-політична інтернет-поведінка» та уточнення поняття «соціально-політична інтернет-технологія». Також було удосконалено класифікацію типів соціально-політичної інтернет-поведінки шляхом включення в дихотомічну схему «активність-пасивність» проміжного поняття «слактивізм». Подальшого розвитку набули розмежування, зіставлення та систематизація рівнів (високий, середній, низький), видів (індивідуальна, колективна, масова), форм (використання різних соціально-політичних інтернет-технологій) та типів (активність, пасивність, слактивізм) соціально-політичної інтернет-поведінки; концепти формалізованої та неформалізованої соціально-громадської інтернет-поведінки (Н. Бойко); питання ризиків, викликів та проблем, пов’язаних з активними процесами діджиталізації в українському суспільстві та шляхів їх регулювання. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що його результати та висновки можуть бути використані для подальшого вивчення та теоретичного дослідження проблем застосування сучасних інтернет-технологій у соціально-політичній сфері, а також для практичного застосування у процесах демократизації та розвитку громадянського суспільства. Зокрема, отримані результати можуть бути корисні в практиці державного управління, діяльності громадських організацій, які займаються розробкою та реалізацією програм електронної взаємодії держави з громадськістю. Вони можуть сприяти поліпшенню державної соціальної політики в Україні, зокрема, при створенні стратегічних програм діджиталізації суспільства, електронного урядування та вдосконаленні механізмів оцінки результативності процесів електронної демократизації. Результати дослідження також можуть бути корисні фахівцям різних галузей (політикам, журналістам, дослідникам, громадським діячам) при підготовці та проведенні інформаційних кампаній стосовно актуальних соціально-політичних проблем. Крім того, результати дослідження можуть бути використані в підготовці фахівців соціологічного напряму, що дозволить покращити якість викладання дисциплін, програма яких уміщає в собі тематику та проблематику використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій у різних сферах суспільної життєдіяльності. Дата реєстрації 2025-01-07 Додано в НРАТ 2025-01-07 Закрити