Дисертація доктора філософії. Клим’юк Юрій-Станіслав Вячеславович. Формування аксіологічної компетентності вчителя музики і хореографії на засадах інтеграційного підходу

Реєстраційний номер

0825U000248, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

14-01-2025

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Формування аксіологічної компетентності вчителя музики і хореографії на засадах інтеграційного підходу

Здобувач

Клим’юк Юрій-Станіслав Вячеславович,

Керівник Щолокова Ольга Пилипівна
Опонент Єременко Ольга Володимирівна
Опонент Мозгальова Наталія Георгіївна
Рецензент Ткач Марія Михайлівна
Рецензент Паньків Людмила Іванівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Опис

У дисертації досліджено актуальну проблему формування аксіологічної компетентності вчителів музики і хореографії у процесі фахової підготовки. У роботі на основі аналізу наукових джерел естетико-філософського і психолого-педагогічного спрямування розглядається феномен «аксіологічна компетентність» і можливість його формування в системі хореографічнопедагогічної освіти. Автором запропоновано робоче визначення поняття «аксіологічна компетентність вчителя музики і хореографії», обгрунтовано інтегративно-творчий потенціал хореографічних дисциплін для його формування у процесі фахової підготовки. Система цінностей обумовлює процес становлення ціннісних орієнтирів окремих особистостей, вона проєктується у свідомість та поведінку, створюючи певну аксіологічну сферу цінностей кожного покоління. Крім того, система цінностей представляє внутрішній стрижень культури суспільства, який поєднує ланку всіх духовних галузей, всіх форм суспільної свідомості. Разом з тим кожній людині властива індивідуальна ієрархія особистісних цінностей, які стають сполучною ланкою між духовною культурою суспільства і духовним світом особистості, між суспільним та індивідуальним життям. Особистісні цінності характеризуються високою усвідомленістю, яка відбивається у формі ціннісних орієнтацій і стає важливим фактором соціального регулювання взаємовідносин між людьми. Аналіз проведених досліджень показав, що еволюція цінностей в суспільстві відбувається постійно, змінюючи пріоритети та ієрархію, знецінюючи одні та висуваючи інші. Система цінностей обумовлює процес становлення ціннісних орієнтирів окремих особистостей, вона проєктується у свідомість та поведінку, створюючи певну аксіологічну сферу цінностей покоління. Крім того, система цінностей представляє внутрішній стрижень культури суспільства, який поєднує ланку всіх духовних галузей, всіх форм суспільної свідомості. Сучасна концепція навчання з позицій цінностей полягає у вивченні «цінностей, їх ієрархії та системи», а її основними ознаками стає глибоке розуміння природи цінностей та їх загальна значимість. Зазначається, що кожній людині властива індивідуальна ієрархія особистісних цінностей, які стають сполучною ланкою між духовною культурою суспільства і духовним світом особистості, між суспільним та індивідуальним життям. Особистісні цінності характеризуються високою усвідомленістю, яка відбивається у формі ціннісних орієнтацій і стає важливим фактором соціального регулювання взаємовідносин між людьми. Це дозволяє більш глибоко розкрити значення особистісних цінностей вчителя у якості стрижня його особистості, забезпечуючи орієнтацію на аксіологічний напрямок діяльності. При цьому підкреслюється, що це поняття у педагогічної галузі розглядається з позицій компетентнісного підходу. Відтак зміст і структура педагогічної освіти представлена сферою суб'єкт-об'єктних і міжсуб'єктних відношень, в яких знання, викладач і студенти об’мінюються ціннісним ставленням до дійсності. Актуалізація аксіологічних засад у підготовці фахівців сприяє усвідомленій потребі творчо працювати, адже виконавство передбачає формування гармонійної, цілісної особистості, здатної ретранслювати культурні цінності. Ціннісне ставлення до професії може виражатися через зв'язок педагогічних професійних цінностей і цінностей мистецтва, стимулюючи інноваційну професійну діяльність. У цьому випадаксіологічний підхід стає механізмом поєднання практично-прагматичних і хореографічно-виконавських завдань і формує стратегію фахової самореалізації майбутніх фахівців. Дослідження сучасних науковців у галузі професійної хореографічної освіти дозволили зробити висновок, що успішна діяльність майбутніх педагогів-хореографів безпосередньо залежить від двох факторів: по-перше, яким чином відбувається їх фахова підготовка, а подруге, наскільки яскраво розвивалася особистість студента під час навчання. На цій підставі доводиться, що основною метою сучасного фахового навчання майбутнього педагога-хореографа має бути формування музичнохореографічних та психолого-педагогічних знань на основі загального культурологічного розвитку з поступовим формуванням необхідних умінь. Важливість таких якостей у студентів веде до більш глибокого сприйняття творів мистецтва та їх безпосереднього впливу на художньо-естетичний розвиток майбутніх фахівців у галузі хореографічної освіти. При цьому обов’язковою умовою професійної майстерності педагога-хореографа стає її творча спрямованість. В основі такої діяльності стає професійна мобільність, здатність швидко пристосуватися до сучасного динамічного середовища й ставати конкурентоспроможним на ринку праці. Представлена позиція науковців засновується на засадах інтеграції, яка у мистецькій освіті набуває особливого смислу.

Дата реєстрації

2025-01-14

Додано/оновлено в НРАТ

2025-01-14 / 2026-07-01