Реєстраційний номер
0825U000249, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-01-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Особливості перебігу хронічних коронарних синдромів у пацієнтів із коронавірусною хворобою COVID-19: оптимізація терапії залежно від чинників несприятливого прогнозу.
Здобувач
Томин Ігор Васильович,
Керівник Федоров Сергій Валерійович
Опонент Распутіна Леся Вікторівна
Опонент Колесник Михайло Юрійович
Рецензент Купновицька Ірина Григорівна
Рецензент Вакалюк Ігор Петрович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Івано-Франківський національний медичний університет
Опис
У дисертаційній роботі представлене клініко-патогенетичне обґрунтування та нове вирішення актуальної проблеми – підвищення ефективності лікування хронічних коронарних синдромів у хворих на COVID-19 із урахуванням чинників несприятливого прогнозу на підставі вивчення особливостей перебігу захворювання, структурно-функціонального стану серця та імунної відповіді.
У хворих на COVID-19 на тлі ХКС мають місце структурно-функціональні зміни з боку серця, що проявляються більшими розмірами ЛП (ВШ = 3,653; 95% ДІ [1,350 - 9,886]), вищими значеннями КДР (ВШ = 4,129; 95% ДІ [1,679 - 10,154]), КСР (ВШ = 2,774; 95% ДІ [1,268 - 1,506]), КДО (ВШ = 1,036; 95% ДІ [1,018 - 1,055]), КСО (ВШ = 1,073; 95% ДІ [1,041 - 1,107]) вищим значенням ІММЛШ (ВШ = 1,032; 95% ДІ [1,009 - 1,055]) та нижчою ФВ ЛШ (ВШ = 0,834; 95% ДІ [0,766 - 0,909]).
Імунологічні зміни у хворих на COVID-19 на тлі ХКС характеризувалися нижчим рівнем індексу SIRI (ВШ = 0,803; 95% ДІ [0,645 - 1,000]), нижчим рівнем індексу NLR (ВШ = 0,902; 95% ДІ [0,818 - 0,994]), нижчим рівенем індексу SII (ВШ = 0,999; 95% ДІ [0,999 - 1,000]), нижчим рівнем індексу PLR (ВШ = 0,995; 95% ДІ [0,999 - 1,000]) та нижчим рівнем індексу AISI (ВШ = 0,999; 95% ДІ [0,998 - 1,000]).
Аналіз фатальних та нефатальних подій продемонстрував вищу кількість таких у групі з супутніми ХКС. Показники виживання у обидвох групах не відрізнялися за рахунок збільшення кількості госпіталізацій у групі ХКС.
Додаткове призначення до схеми лікування у хворих на COVID-19 на тлі ХКС триметазидину та кверцетину достовірно знижувало активність запального процесу, свідченням чого було швидше унормування кількості нейтрофілів (на 18,79%), моноцитів (на 29,41%), ШОЕ (на 39,22%), запальних індексів SIRI (на 44,59%), AISI (на 39,35%), зниження рівня ІЛ-6 (на 31,88%), розчинного АПФ-2 (на 20,79%) та β-ГМК (на 32,93%). Комбінація кверцетину та триметазидину більш виразно зменшувала розміри ПШ на 14,62% та індекс ПШ/ЛШ на 24,54%, ІММЛШ (на 7,68%), та збільшувала ФВ ЛШ (на 2,29%), спостерігалося покращення показників якості життя (на 15,41%).
Наукова новизна одержаних результатів. Доповнені знання, що коронавірусна хвороба COVID-19 при супутніх хронічних коронарних синдромах характеризуються важчим перебігом у осіб старших вікових груп, частим розвитком синдрому хронічної серцевої недостатності та фібриляції передсердь, вищим індексом маси тіла, більш виразною суб’єктивізацією симптомів, вищими значеннями систолічного артеріального тиску при госпіталізації, порушенням ліпідного обміну, зокрема вищим рівнем ЗХС, зниженням числа тромбоцитів у крові, вищим рівнем розчинного АПФ-2 та погіршенням якості життя.
Показано, що найбільш вагомими чинниками несприятливого прогнозу в хворих на COVID-19 на тлі ХКС є: супутня СН, яка обумовлює зростання госпітальної смертності; підвищення величини індексу CRP/L, рівнів β-ГМК, феритину та розчинного АПФ-2, які сприяють вищому ризику дестабілізації вінцевого атеросклерозу; підвищення вмісту D-димеру, яке асоційоване із високим ризиком тромбоемболічних ускладнень.
Уперше доведено, що при госпіталізації з приводу COVID-19-асоційованою пневмонією пацієнтів із ХКС підвищення рівня ІЛ-6 >12,62 пг/мл, феритину >443,1 нг/мл, розчинного АПФ-2 >1,932 нг/мл та β-ГМК >0,841 ммоль/л асоціюється з важким перебігом недуги, а зростання рівнів ІЛ-6 >54,8 пг/мл, D-димеру >750 нг/мл, розчинного АПФ-2 >2,193 нг/мл та β-ГМК >1,21 ммоль/л асоційоване з вищим ризиком смертності.
Відмічено, що в хворих на COVID-19 на тлі ХКС мають місце структурно-функціональні зміни з боку серця, які проявляються більшими розмірами ЛП, вищими значеннями КДР, КСР, КДО, КСО та показника ІММЛШ , а також нижчою ФВ ЛШ.
Уперше показано, що наявність супутніх ХКС у хворих на COVID-19-асоційовану пневмонію призводить до виразних змін імунної відповіді: нижчих рівнів індексу SIRI, індексу NLR, індексу SII, індексу PLR, а також індексу AISI.
Доведено, що додаткове призначення до схеми лікування у хворих на COVID-19-асоційовану пневмонію на тлі ХКС триметазидину та кверцетину знижує активність запального процесу, свідченням чого є швидше унормування кількості нейтрофілів, моноцитів, ШОЕ, запальних індексів SIRI, AISI, зниження рівнів ІЛ-6, розчинного АПФ-2 та β-ГМК. Комплексна терапія з включенням кверцетину та триметазидину більш виразно впливає на структурно-функціональний стан міокарда та покращення показників якості життя.
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, хронічні коронарні синдроми, пневмонія, стенокардія, коронавірусна хвороба, патогенез, інтерлейкін-6, феритин, запалення, ангіотензинперетворюючий фермент, COVID-19, кардіоваскулярний ризик, коморбідність, кверцетин, триметазидин. Галузь-Медицина.
Дата реєстрації
2025-01-15
Додано/оновлено в НРАТ
2025-01-15 / 2026-07-14
