Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000302, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-01-2024 Статус Запланована Назва роботи Когнітивний та етнолінгвістичний виміри порівняльних конструкцій з орудним відмінком в українських художніх текстах Здобувач Половинко Олена Сергіївна, Керівник Олексенко Олена Андріївна Опонент Вільчинська Тетяна Пилипівна Опонент Степаненко Микола Іванович Опонент Романченко Алла Петрівна Рецензент Піддубна Наталія Віталіївна Опис Актуальність теми дисертації повʼязана з неоднозначним вирішенням у лінгвістиці питання про семантико-граматичну сутність орудного відмінка іменника, зокрема про його порівняльне значення. Хоча сполучуваність орудного порівняльного з дієсловами досліджена достатньою мірою, однак орудний приіменний розглядався мимохідь, без глибокого наукового аналізу історії виникнення й динаміки розвитку в наш час. Крім того, розгляд компаративем з орудним порівняльним у річищі сучасної наукової парадигми, де поєднується когнітивно-ономасіологічний та етнолінгвістичний підходи до вивчення мови, слугує глибшому й об’ємнішому уявленню про сутність цих мовних одиниць, розкриває процеси формування національних ознак української мови. Поєднання цих підходів дозволяє всебічно досліджувати вплив національної культури на мовні категорії та структурування в мові культурного досвіду. Етнолінгвістика допомагає зрозуміти, яким чином культурні концепти проявляються в мові, тоді як когнітивно-ономасіологічний підхід розглядає механізми формування цих концептів на когнітивному рівні. Це сприяє глибшому розумінню значень слів та виразів, їхніх конотацій та асоціацій у певному культурному контексті. Використання обох підходів дає змогу розширити аналітичний інструментарій для аналізу мовних явищ. Це включає розгляд культурних контекстів, символів, метафор, а також когнітивних механізмів, що впливають на формування значень і використання мовних одиниць. Поєднання етнолінгвістики й когнітивної лінгвістики сприяє міждисциплінарному діалогу та інтеграції знань з інших галузей, таких як антропологія, психологія, культурологія для створення більш цілісної картини виникнення мовної діяльності та зʼясування її ролі в житті суспільства. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено когнітивно-ономасіологічний аналіз компаративем з орудним відмінком та етнолінгвістичне потрактування образів зони агента порівняння у виразах з орудним відмінком із порівняльною семантикою. Аналіз робіт провідних науковців щодо орудного порівняльного дає підстави для висновку, що ця семантика є однією з найдавніших, це підтверджено використанням таких компаративем у давніх писемних памʼятках («Слові о полку Ігоревім» та козацьких літописах). Вирази з орудним порівняльним належать до периферійних засобів вираження порівняльної семантики. Такі компаративеми є синтаксичними синонімами до сполучникових порівнянь, окрім випадків завершеного процесу адвербіалізації іменника на семантичному рівні. Конструкції з орудним порівняльним перебувають у дифузній зоні категорії частин мови, що породило низку суперечок із цього приводу. Ми дотримуємося думки, що слова у формі орудного відмінка з порівняльним значенням мають морфологічний статус іменника, який перебуває у процесі адвербіалізації, проходячи першу фазу синтаксичного переходу до складу прислівника. Вважаємо, що порівняльна конструкція з орудним відмінком складається з обʼєкта (іменної частини мови, словосполучення), субʼєкта (форми орудного відмінка з порівняльною семантикою) та мотиву порівняння (дієслова, яке є носієм ознаки для порівняння) і відповідно є трикомпонентною структурою. У компаративемах з орудним відмінком використовуються як абстрактні, так і конкретні іменники у будь-якому роді чи числі, тобто зони агента та референта порівняння не обмежені ні лексично, ні граматично. Дієслова ж у таких компаративемах здебільшого неперехідні та абсолютивні. Наявність дієслова є обовʼязковою умовою для побудови порівнянь з орудним відмінком, бо дія, що ним позначається, є посередником між агентом та референтом порівняння. Дієслово може бути експліцитним або імпліцитним. Компаративеми з орудним відмінком у приіменному вживанні належать до конструкцій з імпліцитними дієсловами «бути», «виглядати», «ставати», оскільки іменник, що стоїть у формі орудного відмінка, виконує функцію безпосереднього маркера подібності чи тотожності між двома обʼєктами. У таких конструкціях замість дієслова іменник в орудному відмінку виступає самостійним носієм порівняльного значення, виражаючи форму, стан або зовнішній вигляд об’єкта, який порівнюється з іншим предметом. Орудний порівняльний виникає у статичній ситуації, коли надається якісна характеристика обʼєкта, та в динамічній, коли описується характер руху. Орудний приіменний вживається для вираження когнітивної операції, коли між двома обʼєктами встановлюється асоціативний звʼязок на основі зовнішньої або функціональної подібності. Уперше в українському мовознавстві в роботі було здійснено аналіз мотивації в порівняннях з орудним відмінком з огляду на когнітивноономасіологічний підхід до вивчення мовних явищ. Дата реєстрації 2025-01-16 Додано в НРАТ 2025-01-16 Закрити