Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000330, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 10-03-2025 Статус Захищена Назва роботи Діагностика та диференційоване хірургічне лікування менінгіом горбка турецького сідла Здобувач Мусулевська Валерія Вікторівна, Керівник Гук Микола Олександрович Опонент Смоланка Андрій Володимирович Опонент Нетлюх Андрій Михайлович Опонент Сон Анатолій Сергійович Рецензент Главацький Олександр Якович Опис Мусулевська В.В. «Діагностика та диференційоване хірургічне лікування менінгіом горбка турецького сідла» Серед пухлин передньої черепної ямки менінгіоми горбка турецького сідла (МГТС) становлять близько 25 %. Розташування поруч з важливими нервово-судинними структурами і залучення останніх в пухлинний процес ускладнюють діагностичний та лікувальний процес. Оскільки менінгіоми є переважно доброякісними пухлинами з повільним ростом, діагностика даної патології відбувається з виникненням зорових розладів. Лікування МГТС спрямоване на радикальне видалення пухлини зі збереженням анатомічної цілісності оточуючих структур і функціонального статусу пацієнта, який в даному випадку визначається переважно офтальмологічною симптоматикою. Альтернативи хірургічному видаленню менінгіом вказаної локалізації на даний момент не існує. З сучасних методів хірургічного лікування використовують наступні: транскраніальний “агресивний” підхід, ендоскопічний ендоназальний підхід, транскраніальний мінімально інвазивний підхід (з ендоскопічною асистенцією). Вибір методу втручання є контраверсійним питанням, оскільки є велика кількість факторів, що впливають на прийняття рішення. Поява та розвиток ендоскопічних технологій забезпечили можливість видалення МГТС мінімально інвазивним ендоназальним методом, що скорочує час перебування пацієнта в стаціонарі та забезпечує кращий косметичний ефект. Однак, показання як до ендоназальних ендоскопічних, так і для мінімально інвазивних транскраніальних втручань є обмеженими і вимагають всебічної доопераційної діагностики. Це підтверджує актуальність теми дослідження, оскільки воно присвячене встановленню показань та протипоказань до різних доступів до МГТС, виконанню диференційно-діагностичних обстежень з проведенням віртуального тривимірного моделювання на етапі доопераційної підготовки, методам хірургічного видалення МГТС з використанням сучасних ендоскопічних технологій та поєднанню їх з «традиційними» хірургічними підходами. Дисертаційне дослідження ґрунтується на аналізі даних ретроспективної серії з 91 спостереження зі встановленим діагнозом «Менінгіома горбка турецького сідла», які перебували на лікуванні у ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П.Ромоданова НАМН України» з грудня 2013 року до листопада 2023 року. Основними клінічними проявами були: головний біль та зорові розлади у вигляді зниження гостроти зору та випадіння полів зору. Зорові порушення були діагностовані у 100 % спостережень. На етапі підготовки до хірургічного втручання було проведено клініко-інструментальні, нейровізуалізуючі методи дослідження, офтальмологічне та ендокринологічне обстеження. Проводилось також тривимірне моделювання для створення віртуальної моделі пухлини з урахуванням співвідношення між пухлиною, нейроваскулярними структурами та залученою у процес кісткою. На основі цих досліджень було проведено оцінку інвазії пухлини у канал зорового нерва, латералізації пухлини, вираженості гіперостозу, залученості у процес судинних структур і визначено оптимальний хірургічний метод видалення МГТС. Модифікований фронтотемпороорбітозигоматичний та птеріональний доступи, було використано у 45 випадках (49,4 %), мінімально інвазивні транскраніальні – у 19 пацієнтів (20,9 %), частка ендоскопічних ендоназальних доступів до МГТС становить 29,7 % (27 спостережень). При цьому інвазію в канал зорового нерва було діагностовано у 100 % хворих, яким було обрано агресивний транскраніальний доступ, у 63,2 % (12 пацієнтів), яким проведено мінімально інвазивний доступ та у 40,7 % (11 спостережень), оперованих ендоскопічним ендоназальним доступом. Покращення зорової функції було досягнуто у 32 хворих (72,7 %) після проведення агресивного транскраніального доступу, у 17 хворих (89,5 %) після мінімального інвазивного видалення і у 100 % (27 спостереженнях) після ендоскопічного ендоназального видалення. Погіршення зору – у 6 (13,6 %), 1 (5,3 %) у першій та другій групі відповідно, у третій групі наростання офтальмологічних порушень у післяопераційному періоді виявлено не було. Тотального видалення (Simpson I та II) було досягнуто у 86 пацієнтів (94,5 %), субтотального (Simpson III та IV) було досягнуто у 5 пацієнтів (5,5 %). Катамнез становив від 12 до 118 місяців. Ключові слова: менінгіоми, горбок турецького сідла, ендоскопія, мікрохірургія, пухлини головного мозку, хірургічне лікування, об’єм пухлини, загальна резекція, новоутворення, нейрохірургічні втручання, неврологічні ускладнення, магнітно-резонансна томографія, ускладнення, прогноз, лікування. Дата реєстрації 2025-01-22 Додано в НРАТ 2025-01-22 Закрити