Реєстраційний номер
0825U000379, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-01-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Процедура сплати податку в системі процедур виконання податкового обов’язку.
Здобувач
Логвінова Ольга Василівна,
Керівник Криницький Ігор Євгенійович
Опонент Латковська Тамара Анатоліївна
Опонент Касьяненко Любов Михайлівна
Рецензент Котенко Артем Михайлович
Рецензент Брояков Сергій Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Опис
У дисертації комплексно проаналізовано процедури сплати податків та зборів як складники цілісної системи процедурного регулювання виконання податкового обов’язку. Дослідження починається з акцента на тому, що процедурне регулювання податкових відносин орієнтовано як на забезпечення досягнення основної мети податкового регулювання, так і деталізацію її на відповідні складові. Основним концептуальним орієнтиром у податковому регулюванні і, відповідно, процедурному забезпеченні цього є виконання податкового обов’язку через визначення і закріплення порядку, в межах якого має бути гарантоване формування дохідних частин бюджету. Така основна мета процедурного забезпечення, податкового регулювання деталізується через процедурне гарантування реалізації складових податкового обов’язку: процедур податкового обліку, процедур сплати податку, процедур податкової звітності.
Зазначено, що податково-адміністративна комплексність гарантується єдиними засобами імперативного регулювання, які притаманні і адміністративному, і податковому праву як публічним галузям. Саме так і формується узагальнена триланкова конструкція засад процедурного регулювання податкових відносин, яка включає: 1) процедури розробки та прийняття податково-правової норми (відображає певні особливості саме у сфері податкового регулювання, наприклад щодо встановлення місцевих податків та зборів); 2) процедури повного та своєчасного виконання всіх складових податкового обов’язку (облік, сплата, звітність); 3) процедури узгодження (адміністративне та судове).
На підставі аналізу сучасних наукових досліджень зроблено висновок стосовно ієрархічності податкових процедур, яка випливає із відповідної ієрархічності нормативних приписів та ґрунтується на диференціації податкових процедур, засадах процедурного регулювання. Насамперед ідеться про триланкову деталізацію динамічності процедурного регулювання (нормотворчі, регулятивні, охоронні процедури). Зауважено, що охоронна процедура не може передувати ані регулятивні, ані нормотворчі. Не можна реалізовувати примус до того, як виник нормативний припис, який закріплює підстави, зміст та характер цих відносин. Тобто подібна динаміка закладає певні засади ієрархічності в процедурному регулюванні. Фактично те саме стосується і всіх обставин, де має йтися про відповідну послідовність динаміки розвитку відносин. Така сама логіка притаманна й послідовності процедур податкового обліку, сплати та звітності як процедурного забезпечення реалізації елементів податкового обов’язку.
Підкреслено, що процедурне регулювання податкових відносин передбачає організацію відповідних дій суб’єктів владних повноважень, зроблено висновок стосовно розмежування податково-адміністративного регулювання. По-перше, формування державних органів, їх організаційна побудова реалізуються шляхом засобів адміністративного характеру в сфері управління податковим регулюванням. По-друге, визначення системи органів управління податковою сферою зумовлює виникнення підстав для реалізації, власне, податкових процедур з виконання податкового обов’язку. По-третє, виникнення спору в ході реалізації податкових процедур передбачає вирішення його в режимі апеляційного адміністративного оскарження чи розв’язання судами. В обох цих випадках переважна роль відводиться саме адміністративним процедурам. Таке поєднання податкового та адміністративного процедурного регулювання зумовлює формування певних комплексних (адміністративно-податкових) конструкцій, основу яких становить єдиний тип засобів правового впливу – імперативний.
Зазначено, що в основі оцінювання неналежної поведінки не завжди можуть бути ознаки поведінки платника. Така неналежність може бути пов’язана із поведінкою контролюючого органу, банку тощо і не зумовлюватись діями або бездіяльністю саме платника податку. На перший погляд, може скластися уявлення, що якщо не надходять своєчасно кошти в рахунок погашення податкового обов’язку платника, то це є класичним прикладом правопорушення і свідчить про винну поведінку саме останнього. Це формальний підхід, адже в основі оцінювання такої ситуації може бути невиконання державою своїх обов’язків за наявності вини контролюючого органу, що свідчить про поведінку саме владного суб’єкта, а не платника.
Підкреслено, що процедури реалізації податкового обов’язку передбачають декілька аспектів системності. По-перше, сам податковий обов’язок об’єктивно включає три складові: облік, сплата, звітність. Саме тому системний характер його змісту не може зводитися лише до обов’язку щодо сплати податків та зборів, а стосується виконання всієї сукупності складових. По-друге, на перший погляд, процедура реалізації податкового обов’язку пов’язується виключно з поведінкою платника. З одного боку, сплачувати податок може і не сам платник, його обов’язок може здійснюватися через діяльність представника, податкового агента.
Дата реєстрації
2025-01-30
Додано/оновлено в НРАТ
2025-01-30 / 2026-07-01
