Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000383, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 04-04-2025 Статус Захищена Назва роботи Цивільно-правове регулювання електронної комерції в Україні та світі Здобувач Маркулинець Андрій Андрійович, Керівник Литвин Степан Йосипович Опонент Петруненко Ярослав Вікторович Опонент Лесько Наталія Володимирівна Рецензент Гомонай Василь Васильович Рецензент Бисага Юрій Михайлович Опис У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове науково-обґрунтоване вирішення проблематики цивільно-правового врегулювання інституту електронної комерції в Україні та сучасному глобалізованому світі. Встановлено, що змістовне дослідження терміну «електронна комерція» доцільно розпочати із розкриття правової природи комерції. Наведено такі функції комерції: систематизуюча функція, споживча функція, інформаційна функція, економічна функція, регулююча функція, інноваційна функція, соціальна функція. Окреслено специфічні аспекти та функціональні відмінності між термінами: «електронний бізнес», «електронна комерція» та «електронна торгівля», що дозволяє чітко розмежувати ці поняття. У дослідженні сформульовано авторське бачення диференціації підходів, що склалися у вітчизняній та міжнародній правовій доктрині стосовно визначення терміну «електронна комерція»: базова електронна комерція; інтегрована електронна; глобальна електронна комерція. Сформульовано авторське розуміння дефініції електронної комерції, у вигляді форми підприємницької діяльності, яка передбачає здійснення комерційних операцій за допомогою інформаційно-телекомунікаційних засобів, охоплюючи широкий спектр процесів, зокрема: укладання та виконання договорів купівлі-продажу товарів і послуг, обробку платежів, логістику, маркетинг та рекламу, а також управління валютними і митними операціями під час міжнародних транзакцій, що дозволяє підвищувати ефективність бізнесу та знижувати витрати, завдяки автоматизації процесів, оптимізації управління ресурсами, швидкого обміну інформацією, зниження транзакційних витрат та спрощення комунікації між учасниками ринку. За допомогою історико-правового підходу у вивченні процесу формування та розвитку концепції електронної комерції, представлено наступні хронологічні рамки становлення досліджуваної сфери, як глобальної економічної інституції: І етап – утвердження основ е-комерції (1960-1990 рр.); ІІ етап – період інтенсивного розвитку (2000-ні роки); ІІІ етап – інтеграція соціальних та технологічних інновацій (2010-ті роки); IV етап – сучасні тенденції та виклики (2020-ті роки). Набула подальшого розвитку проблематика електронних правочинів, пов'язаних з укладенням та виконанням угод в електронному середовищі, а також забезпеченням юридичної визначеності та безпеки онлайн операцій. Диференційовано міжнародні стандарти у сфері електронної комерції на: «міжнародні нормативні інструменти» (загальні міжнародні нормативні інструменти; спеціальні міжнародні нормативні інструменти) та «міжнародні організаційно-правові інструменти» (універсальні організаційно-правові інструменти; регіональні організаційно-правові інструменти). Здійснено компаративістику національно-правових підходів щодо електронної комерції крізь призму структурних елементів цивільно-правових відносин, а саме із врахуванням суб’єкту, об’єкту та змісту правовідносин. З огляду на забезпечення автентичності, юридичної сили та високого рівня безпеки та довіри до електронних правочинів, запропоновано частину 1 статті 205 Цивільного кодексу України викласти в наступній редакції: «Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Електронна форма правочину вважається рівнозначною письмовій формі, якщо вона відповідає вимогам кваліфікованого електронного підпису, що засвідчує особу, яка вчиняє правочин». Набули подальшого розвитку пропозиції щодо необхідності суттєвого розширення та деталізації принципів Закону України «Про захист персональних даних». Досліджено альтернативні правові механізми вирішення спорів у сфері електронної комерції, зокрема: переговори, медіацію, арбітраж, онлайн-арбітраж та платформні методи. Проведено аналіз основоположних судових прецедентів, які розкривають ключові аспекти вирішення спорів у сфері електронної комерції. Диференційовано особливі правові режими на три основні категорії: правовий режим надзвичайного стану; правовий режим воєнного стану; правовий режим кризового стану. Запропоновано, з огляду на постійну тенденцію щодо поширення застосування практики здійснення донатів, внести зміни до Цивільного кодексу України, врегулювавши таким чином правовий статус донату або віднісши його до інституту пожертви як її окремого підвиду. Представлено авторське розуміння щодо доцільності впровадження нової концепції в системі моделей електронної комерції – Штучний інтелект до глобального споживача (AI2Global Subject). Дата реєстрації 2025-01-30 Додано в НРАТ 2025-01-30 Закрити