Реєстраційний номер
0825U000402, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-11-2024
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Медіареальність як складник протестних рухівА
Здобувач
Бут Крістіна Олександрівна,
Керівник Чернявська Людмила Віталіївна
Опонент Стеблина Наталія Олександрівна
Опонент Захарченко Артем Петрович
Рецензент Ковпак Вікторія Анатоліївна
Рецензент Тяпкіна Наталія Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький національний університет
Опис
Бут К.О. «Медіареальність як складник протестних рухів». Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 061 «Журналістика». Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2024. У дисертації простежено роль медіареальності як невід’ємної частини протестних рухів. Досліджені не тільки теоретичні аспекти вивчення медіареальності у XX столітті та найсучасніші здобутки та тенденції щодо цієї тематики наукового інтересу, але й окреслена роль медіареальності загалом у процесі історичного розвитку суспільства, зокрема, українського після відновлення Незалежності. Разом з тим, у роботі визначені інструменти, за допомогою яких може відбуватися конструювання медіареальності навколо подій протестних рухів. Це дослідження також приділяє увагу проблемам формування хибної медіреальності навколо протестних рухів. Зокрема, розглянуті поняття маніпуляцій й оманливого впливу у контексті подання інформації про протестні рухи, а також продемонстровані випадки порушення журналістських стандартів при висвітленні протестної тематики у медіа. Окрім цього, за результатами теоретичного й емпіричного досліджень було розроблено гайд, що включав рекомендації щодо роботи журналістів/ок з темою рухів за зміни. Гайд містив інформацію про правила фізичної та цифрової безпеки журналістів/ок, журналістські стандарти (зокрема, ті, які можуть бути взаємовиключними та/або дискусійними), професійну етику та чутливість при висвітленні потенційно тригерної інформації, а також – про нестандартні підходи до тематики рухів за зміни. Актуальність теми дослідження. Протестні рухи є важливою частиною функціонування громадянського суспільства, яке, у свою чергу, не може відбуватися без публічного розголосу та залучення додаткової аудиторії. Саме завдяки співпраці з медіа протестні рухи можуть набувати масштабу та суспільного резонансу, привертати увагу спільноти до ідей, які вони прагнуть поширювати, й ефективніше комунікувати з опозиційною стороною. Висвітлюючи протестні рухи, засоби масової інформації можуть або підсилити малопредставлені групи та дати їм голос, або ж навпаки – дискредитувати чи іронізувати над тими або іншими протестами. І хоча одним із базових стандартів журналістики є об’єктивність, насправді ж, досягти повністю об’єктивного погляду, особливо на суспільно важливі події, які зачіпають інтереси однієї чи декілька соціальних груп, майже неможливо. Адже ретранслюючи інформацію з місця подій, рамкуючи її за допомогою власного авторського рішення, опитуючи певних людей і формуючи висновки з огляду на свій досвід та смаки, журналіст/ка не може залишити матеріал без “побічного ефекту” креативної діяльності – створення медіареальності навколо події, про яку він/вона пише. Саме тому медіареальність як складник протестного руху має значний потенціал впливу на аудиторію та формування громадської думки. Враховуючи масштаби потенційного впливу на розвиток українського суспільства, особливо в умовах вразливості до інформаційної війни та ворожих “вкидів”, важливо вже зараз аналізувати специфіку цього явища, розуміти інструменти, за допомогою яких медійники/ці конструюють медійну реальність, та способи й передумови етичного подання інформації про рухи за зміни. Об’єктом дисертаційного дослідження є: випуски газет: «Дзеркало тижня», «День», «Факты»; інформаційного агентства «УНІАН» та міжнародних видань: «Le Monde Diplomatique», «Der Spiegel» і «КоммерсантЪ» (хронологічні рамки: 18-30 листопада та 1-8, 19-31 грудня 2013 року, а також за 1-7, 19-31 січня та 1-9, 17-28 лютого 2014 року); матеріали Пулітцерівської премії (за 1995-2024 роки), а також матеріали, відзначені премією “Честь професії” (за 2014-2023 роки). Предмет дисертаційного дослідження – роль, місце й інструменти конструювання медійної реальності щодо подій протестних рухів (на прикладі матеріалів вищезгаданих засобів масової інформації). Мета цього дослідження – з’ясувати роль і місце медіареальності у соціо-комунікаційних процесах, зокрема, у рухах за зміни, виокремити інструментарій конструювання медійної реальності щодо подій протестних рухів. Окрім цього, за результатами дослідження, сформувати практичний гайд для журналістів-початківців щодо основних рекомендацій для висвітлення протестної тематики у медіа. Наукова увага до медіареальності пояснюється активним розвитком соціо-комунікаційних технологій і рівнем впливу, який медіа створюють на поведінку як окремого індивіда, так і суспільства загалом. Активне дослідження реальності медіа як реальності другого порядку почалося ще у XX столітті, однак, свого найбільшого розвитку зазнає саме у сучасній науці. Наш науковий інтерес до медіареальності як складника протестних рухів зумовлений впливом на формування громадської думки, а також тим, як медіа можуть або підсилити ключові меседжі рухів за зміни, так і дискредитувати ці процеси або їх учасників. Вважаємо роль медіа у демократичних процесах і розбудові громадянського суспільства такою, що потребує…
Дата реєстрації
2025-02-04
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-04 / 2026-07-01
