Search academic texts

Information × Registration Number 0825U000405, PhD dissertation Status Доктор філософії Date 23-05-2025 popup.evolution . Title Primary Arthroplasty as a Method of Choice in the Treatment of Intertrochanteric Hip Fractures in Patients with Type 2 Diabetes Mellitus and Obesity Author Petro P. Popiurkanych, popup.head Anatolii I. Kanziuba popup.opponent Kateryna V. Pivtorak popup.opponent Volodymyr V. Cherniavskyi popup.review Valentyna Y. Koval popup.review Patriсia O. Boldizhar Description Обстежено 88 хворих з вертлюговим переломом стегнової кістки (ВПСК), яких розподілили на дві клінічні групи: І групу (основну) склали 56 хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2 типу у поєднанні з ожирінням різного ступеня вираженості; в ІІ групу (групу порівняння) ввійшло 32 хворих без ЦД 2 типу та ожиріння. Пацієнтів з ВПСК І групи із ЦД 2 типу та ожирінням розподілено на підгрупи залежно від наявності та відсутності зовнішньосекреторної недостатності (ЗСН) підшлункової залози (ПЗ) та хронічного панкреатиту (ХП), а саме: ІА підгрупу склали 30 пацієнтів із клінічними ознаками ХП та ЗСН ПЗ; в ІВ підгрупу ввійшло 26 хворих з ЦД 2 типу та ожирінням та з нормальною зовнішньосекреторною функцією ПЗ. У переважної кількості пацієнтів обох груп частіше діагностовано багатоуламкові (31А2) черезвертлюгові переломи: у 64,3 % пацієнтів І групи та у 62,5 % обстежених ІІ групи. На момент надходження в стаціонар з ВПСК у всіх хворих І групи підтверджено діагноз ЦД 2 типу (переважно легкий та середній ступінь). В обстежених хворих І групи діагностовано ожиріння ІІ ст. у 39,3 % випадків, тоді як ожиріння ІІІ ст. виявлено у 32,1 % хворих, а ожиріння І ст. – лише у 28,6 % обстежених. В ІІ групі хворих переважали особи з надмірною вагою тіла (37,5 % випадків), а також хворі з нормальною масою тіла (25,0 % пацієнтів). У хворих ІА підгрупи виявлено більш виражене накопичення жирової маси в організмі, що більш виражено у жінок, а також перевантаження організму рідинним компонентом, що також достовірно більш виражено у пацієнтів жіночої статі. Достовірний дефіцит м’язової маси діагностовано у пацієнтів з ЦД 2 типу та ожирінням при ЗСН ПЗ. У пацієнтів ІА підгрупи також встановлено дефіцит кісткової маси незалежно від статі. У хворих з ВПСК виявлено зниження рівня кальцію (Са++) та 25(ОН)D (показника D3-вітамінного забезпечення в організмі) у сироватці крові. При чому більш виражені відхилення від норми діагностовано у пацієнтів І групи (при ЦД 2 типу та ожирінні, особливо при його поєднанні з ЗСН ПЗ). Встановлено достовірне збільшення рівня соматостатину (ССТ) у сироватці крові у пацієнтів І групи (на 0,142±0,005 пг/мл – p<0,01 порівняно із показником контрольної групи). У хворих ІІ групи рівень ССТ у сироватці збільшився лише на 0,030±0,011 пг/мл (p<0,05). Діагностовано зменшення греліну у сироватці крові у хворих І групи (на 38,35±1,56 нг/мл – p<0,05), тоді як у хворих ІІ групи, навпаки, виявили збільшення рівня греліну (на 71,46±1,50 нг/мл – p<0,01) порівняно з показниками контрольної групи. У хворих з ВПСК І групи зниження рівня кальцію та показника 25(ОН)D у сироватці крові залежить від рівня ССТ у сироватці крові незалежно від ступеня вираженості ожиріння. У всіх обстежених нами 88 пацієнтів з ВПСК проведено геміартропластику однополюсними ендопротезами. Для оцінки результатів проведеного ендопротезування кульшового суглоба використовували шкалу Harris Hip Score (HHS) – шкала Харріса. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) виявлена з однаковою частотою у хворих обох досліджуваних груп після хірургічного лікування. Зокрема була ТЕЛА мілких гілок легеневої артерії і не загрожувало життю пацієнтів. Тромбоз глибоких вен ніг встановлено після ендопротезування лише серед хворих І групи. Хірургічне лікування сприяло збільшенню активності амінотрансфераз у сироватці крові, а також визначено зниження рівня загального білка, альбумінів у поєднанні із зниженням показників імунологічного захисту, що є реакцією організму на травму. У переважної більшості хворих визначено добрий результат за шкалою Харріса на 14-ту добу після хірургічного лікування, а саме – у 82,1 % пацієнтів І групи та у 81,3 % хворих ІІ групи. Оцінка функціонального стану кінцівки, а також загальної витривалості пацієнтів вказує на переважання хворих обох груп із відмінними показниками за шкалою Харріса, а саме – 73,2 % пацієнтів І групи та 65,6 % хворих ІІ групи (р<0,01) через 3 місяці після ендопротезування. Ключові слова: вертлюговий перелом стегнової кістки; цукровий діабет 2 типу; індекс маси тіла; ожиріння; саркопенія; зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози; хронічний панкреатит; соматостатин; грелін; лікування (первинна артропластика; ендопротезування; медикаментозна терапія). Registration Date 2025-02-04 popup.nrat_date 2025-02-04 Close