Реєстраційний номер
0825U000429, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-03-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Глобальна парадигма розвитку електронної торгівлі. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
Здобувач
Якоб Євгеній Йосипович,
Керівник Заяць Олена Іванівна
Керівник Мулеса Оксана Юріївна
Опонент Резнікова Наталiя Володимирівна
Опонент Кут Марія Олександрівна
Рецензент Цалан Мирослава Іванівна
Рецензент Кушнір Наталія Олексіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено поглибленню теоретичних та практичних аспектів формування сучасної глобальної парадигми розвитку електронної торгівлі. Метою даної дисертаційної роботи є визначення концептуальних засад, факторів та ефектів розвитку електронної торгівлі у глобальному торговельному просторі, а також обґрунтування стратегічних перспектив розвитку цифрового ринку України в контексті її інтеграції в європейський та глобальний цифровий простір.
Запропоновано ієрархічну конструкцію функціонування електронної торгівлі в епоху діджиталізації, де цифрову торгівлю визначено як вищий рівень розвитку міжнародної торгівлі. Концептуалізовано визначення цифрової торгівлі як поглибленої і розширеної форми електронної торгівлі, яка розвивається як новітній етап розвитку електронної торгівлі та транскордонної електронної комерції. Трансформація класичної електронної торгівлі в цифрову торгівлю обумовлена скороченням трансакційних витрат і витрат на координацію міжнародної торгівлі, а також значним падінням витрат на обмін ідеями через передачу даних або інформації.
Обґрунтовано, що ключовими факторами, які визначатимуть подальший розвиток і трансформацію міжнародної електронної торгівлі, виступатимуть подальший розвиток і впровадження цифрових технологій та якість двосторонньої та багатосторонньої кооперації у сфері торгової політики, в тому числі введення нових видів заборон цифрової торгівлі. Систематизовано канали впливу цифрових технологій на міжнародну електронну торгівлю, до яких віднесено: наявність ресурсів; технологічний прогрес у сфері зв’язку; фактор попиту.
Ідентифіковано, що Четверта промислова революція, яка характеризується швидким темпом технологічних змін, цифровою трансформацією та використанням інноваційних технологій та функціонує на принципах інтероперабельності, віртуалізації, децентралізації, функціонування у реальному часі, сервісної орієнтації, та модульності, здійснює трансформаційний вплив на розвиток міжнародної торгівлі.
Проаналізовано роль асинхронної диспозиції при здійсненні електронної торгівлі в досягненні успіху на глобальному цифровому ринку в умовах геоекономічної турбулентності. Доведено наявність тісного взаємозв’язку між рівнем розвитку країни і стабільністю ІТ-торгівлі і виявлено, як ця залежність впливає на обсяги та динаміку міжнародної торгівлі цифровими послугами. Країни з різними рівнями розвитку демонструють різну динаміку у сфері цифрової торгівлі, що може мати значущий вплив на економічну нерівність та глобальний економічний дисбаланс.
Встановлено, що цифрові технології змінюють парадигму торгівлі, сприяючи розвитку електронної комерції та цифрових послуг. Встановлено збільшення масштабів і швидкості цифрової торгівлі, зростання обсягу цифрових замовлень, розвиток «розумних» товарів, а також важливість цифрового підключення для зниження торговельних витрат. Висвітлено проблеми, пов’язані з національним регулюванням цифрової торгівлі, які можуть ускладнити доступ до нових можливостей для споживачів і підприємств.
Визначено, що цифрова торгівля стала ключовим інструментом у подоланні негативних наслідків пандемії та сприяла відновленню міжнародної торгівлі в післяпандемійний період. Висвітлено роль цифрових технологій у прискоренні процесу цифрової трансформації в різних галузях економіки після 2020 р., що може привести до більшого успіху, особливо в розвинених країнах.
Розроблено регресійні моделі, які дозволяють оцінити диференційований вплив рівня розвитку електронного урядування (E-government) та цифрової інфраструктури на електронну торгівлю (експорт продукції у сфері інформаційно-комунікаційних технологій) окремих країн світу. Результати показали, що на фоні домінуючого впливу чинника залучення персоналу в сектор інформаційно-комунікаційних технологій також істотну позитивну роль у зростанні електронної торгівлі відіграє розвиток електронного урядування країн та їх цифрової інфраструктури, яка оцінена швидкістю фіксованого (широкосмугового) та мобільного трафіку.
Досліджено аспекти розвитку цифрової торгівлі між Україною та ЄС в умовах російсько-української війни та потенціал розвитку цифрової торгівлі України в умовах інтеграції до цифрового союзу ЄС. Доведено необхідність внесення значних змін у регуляторну базу України для узгодження її з положеннями Єдиного цифрового ринку ЄС, включаючи аспекти законодавства, інфраструктури, кадрового потенціалу та захисту персональних даних.
Ключові слова: електронна торгівля, електронна комерція, он-лайн продажі, електронні покупки, інформаційно-комунікаційні технології, інтернет-користувачі, цифрове середовище, цифрова торгівля, цифровізація, міжнародна торгівля, глобальні ланцюжки створення вартості, пропозиція, попит, міжнародна конкуренція, міжнародна конкурентоспроможність, міжнародні економічні відносини, глобальний торговельний простір, глобалізація.
Дата реєстрації
2025-02-05
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-05 / 2026-07-01
