Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000449, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-07-2022 Статус Запланована Назва роботи Особливості виявлення, діагностики і лікування синдрому «лускунчика» Здобувач Нестеренко Ірина Романівна, Керівник Кобза Ігор Іванович Опонент Никоненко Андрій Олександрович Опонент Федорук Олександр Степанович Рецензент Пахаренко Людмила Володимирівна Рецензент Тріщ Володимир Іванович Опис Дослідження включало обстеження 229 пацієнтів (146 чоловіків і 83 жінок, середній вік 28,24±2,74) з підозрою на СЛ, що проходили лікування з 1999 по 2021 рр. Пацієнтів рандомізовано у три групи: І група (109 осіб, 29,42±0,78 роки) – пацієнти з аорто-мезентеріальною компресією (АМК) без критичного стенозу лівої ниркової вени (ЛНВ); ІІ група (44 особи, 23,65±1,87 роки) – пацієнти з критичним стенозом ЛНВ (36 з них прооперовані, 8 утрималися); ІІІ група (78 осіб, 31,66±0,94 роки) – контрольна група без АМК. Основні скарги: біль у лівій половині живота та попереку, хронічний тазовий біль, варикоцеле, лівобічний пудендальний варикоз, гематурія (епізодична, посилена фізичним навантаженням). У 62,7% дебют захворювання припадав на дитячий та пубертатний вік. Лівобічне варикоцеле діагностовано у 54,5% чоловіків І та ІІ груп: І ст – 25%, ІІ ст – 64,5%, ІІІ ст – 10,5%. Лівобічний пудендальний варикоз виявлено у 10,7% жінок. Еректильна дисфункція – у 31,8% чоловіків з АМК (86,3% з них мали варикоцеле). Гемоспермія – у 3,4% пацієнтів ІІ групи. Серед жінок з АМК дисменорея виявлена у 58,5%, диспаренурія – у 9,2%. Порушення фертильності – у 9,2% жінок та 9,1% чоловіків. Оцінка болю за ВАШ показала, що у третини пацієнтів І групи больовий синдром відсутній, у решти – слабкий або помірний біль. У ІІ групі 93,1% пацієнтів мали больовий синдром, з них 54,5% – сильний біль. Аналіз клінічних проявів дозволив виділити основні форми СЛ: гематуричну, застійного венозного повнокрів'я лівої нирки, тазової венозної конгестії, епігастральну та наднирникову форми. УЗДГ показало ознаки АМК у 153 пацієнтів (66,81%), критичний стеноз ЛНВ – у 44 (19,2%). Виявлено кореляцію між діаметром ЛНВ в аорто-мезентеріальному сегменті та піковою систолічною швидкістю (ПСШ) у стенозованій ділянці (r=-0,495, p=0,0854). Діаметр ЛНВ у аорто-мезентеріальному сегменті: 2,0±0,96 мм (ІІ група), 3,3±0,43 мм (І група), 5,2±0,5 мм (ІІІ група). ПСШ у критичному стенозі ЛНВ досягала 178,3±18,93 см/сек проти 34±1,45 см/сек у контрольній групі (р<0,05). Варикозне розширення вен малого тазу діагностовано у 60% жінок з АМК. Загальний аналіз сечі у пацієнтів з критичним стенозом ЛНВ виявив макрогематурію понад 2 роки у 32,84% випадків, у контрольній групі – 4,56%. Анемія легкого ступеня виявлена у 5-ти пацієнтів з макрогематурією. Протеїнурія – у 6,8% пацієнтів, у 2 – в комбінації з гематурією. МСКТ-ангіографія показала середній кут відходження верхньої брижової артерії (ВБА) у пацієнтів з критичним стенозом ЛНВ – 17,84°0,91°. Розроблено бальну шкалу оцінки ризику СЛ та запропоновано лікувальну тактику: хірургічне лікування чи консервативна терапія. Виконано 36 хірургічних втручань: реімплантація ЛНВ ізольовано (69,44%), з перев'язкою лівої гонадної вени (19,48%), з аутотрансплантацією лівої нирки (2,77%), з накладанням тестикулоілеакальних анастомозів (5,54%). Відзначено ефективність трьох видів доступу: лапаратомного (19,44%), «мерседес» (58,33%) та субкостального екстраперитонеального (22,23%). Середня тривалість операції – 132,86±11,3 хв, стаціонарного лікування – 8,34±0,59 днів. Ранні ускладнення: ранові (11,12%), парез кишечника (5,56%), анемія (2,78%), гостра ниркова недостатність (2,78%). Віддалені результати (3 міс – 21 рік): поступове зникнення болю, гематурії, еректильної дисфункції, диспептичних явищ. Після реімплантації ЛНВ діаметр ЛНВ у аорто-мезентеріальному сегменті збільшився з 1,9±0,87 мм до 7,5±0,76 мм (p=0,0123), ПСШ зменшилася з 187,3±2,95 до 38,7±0,76 см/сек (p=0,0178). Діаметр лівої гонадної вени зменшився з 6,6±1,3 до 4,2±0,84 мм (p=0,0118), товщина паренхіми лівої нирки – з 2,2±0,46 до 1,6±0,54 мм (p=0,0123). Тенденція до незначного стенозування місця анастомозу після 5 років була гемодинамічно незначущою. Таким чином, хірургічне лікування СЛ ефективне у корекції венозної гіпертензії, сприяє регресу клінічних проявів і покращенню якості життя пацієнтів. Ключові слова: синдром «лускунчика», варикозне розширення вен малого тазу, хронічні запальні захворювання органів малого тазу, хронічний тазовий біль, сексуальна дисфункція, чоловіче/жіноче непліддя, фактори ризику, ниркова гемодинаміка, ультразвукове дослідження, КТ-ангіографія, якість життя, післяопераційний період, ниркова недостатність, лікування. Галузь-Медицина. Дата реєстрації 2025-02-06 Додано в НРАТ 2025-02-06 Закрити