Реєстраційний номер
0825U000498, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
11-02-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Клінічні, лабораторні та морфологічні особливості гестаційного процесу та пологів у вагітних з короновірусною інфекцією COVID-19
Здобувач
Стасій Яна Олександрівна, Доктор філософії
Керівник Манасова Гульсим Серікбаєвна
Опонент Жабченко Ірина Анатоліївна
Опонент Жданович Олексій Ігорович
Рецензент Носенко Олена Миколаївна
Рецензент Посохова Світлана Петрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний медичний університет
Опис
Стасій Я.О. Клінічні, лабораторні та морфологічні особливості гестаційного процесу та пологів у вагітних з коронавірусною інфекцією COVID-19. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина» – Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2024
Метою дослідження стало вивчення у жінок, які перехворіли на COVID-19 під час вагітності, клініко-лабораторних особливостей гестаційного процесу та пологів, патогістологічних та імуногістохімічних характеристик їх послідів, зокрема плацентарної експресії маркерів ендотеліальної та мітохондріальної дисфункції та обґрунтування на цій основі, можливостей прогнозування перинатальних порушень. Проведено проспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у 98 жінок, з яких до основнї групи (ІА) ввійшли 58 вагітних, що перехворіли на веріфіковану інфекцію COVID-19 під час вагітності, до групи контролю (ІБ) – 40 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та без важкої ектрагенітальної патології. Проаналізовано дані загальносоматичного та репродуктивного анамнезу, вивчено клініко-лабораторні особливості інфекції COVID-19, перебігу вагітності, перинатальні наслідки. Проведено біометричне, макроскопічне, патогістологічне дослідження плацент; імуногістохімічне визначення (2-й етап дослідження) експресії маркерів ендотеліальної (епідермальний фактор росту - ЕФР) та мітохондріальної (прогибітин - РНВ) дисфункції в плацентах.Серед вагітних з COVID-19 достовірно більший відсоток осіб з порушенням жирового обміну (43,1 % проти 22,5 %, ВШ = 2,61, 95 % ДІ 1,06-6,46). Перебіг вагітності у цих жінок характеризується більшою частотою порушень функції плідних оболонок (58,6 % проти 12,5 %; p <0,001), загрози переривання вагітності (34,5 % проти 12,50 %, p <0,001). Частота передчасних пологів вища у 4,1 раза (20,68 % проти 5 %, F = 0,039, p<0,05), розроджень шляхом кесаревого розтину – у 2,8 раза (34,48 % проти 12,5 %, р<0,001). При народженні у дітей достовірно нижча маса (3067,93620,21) г проти (3617,25354,58) г, p<0,01) та довжина тіла (50,42,91 cм проти 54,252,08, p<0,01), нижча оцінка за шкалою Апгар (6,48±2,39 проти 8,05±0,54) балів, p <0,01). Найбільша частота захворювання на COVID-19 спостерігається у 3 триместрі вагітності (6,9 %, 25,7 % та 67,4 %, p<0,01). Спостереження та лікування в умовах відділення інтенсивної терапії потребують 12,1 % вагітних. У 53,4 % жінок виявляють двосторонню полісегментарну пневмонію, у 6,9 % – ліво- або правобічну пневмонію, у 1,7 % – пневмоніт, у 6,9 % – гідроперикард. Наявність системної запальної відповіді відображає помірно підвищена концентрація С-реактивного білка (14,06±4,4 мг/л), незначна активація прокоагулянтної ланки системи гемостазу (вміст Д-димеру 1096±913,7 нг/мл) та підвищення печінкових ферментів (аспартатамінотрансфераза – у 25,9 % жінок, аланінамінотрансфераза – у 29,3 %) і білірубіну (8,6 %). Гістопатологічно «постковідні» плаценти характериризуються тканинною гіпоксією та хронічною плацентарною гіпоперфузією. У вагітних, що перехворіли на COVID-19, морфологічна зрілість плацент відмічається з нижчою у 4,4 раза частотою (15,51 % проти 67,50 %), тоді як дисоційоване дозрівання хоріону реєструється у 5,5 разів частіше (55,17 % проти 10 %, а патологічна незрілість – в 1,9 раза (24,13 % проти 12,50 %, p < 0,001). В «постковідних» плацентах в 4,3 раза частіше виявляють ознаки мальформації судин матері у вигляді псевдоінфарктів, «білих» інфарктів (53,45 % проти 12,5 %; p < 0,001), аглютинації ворсинчастого хоріону зі збільшенням в 5,3 раза кількості синцитіальних вузликів 79,31 % проти 15 %; p < 0,001). "Німі" крововиливи в структури плаценти спостерігаються в 3,6 раза частіше (53,45 % проти 15,00 %, p < 0,001), а порушення васкулярізації ворсинок зустрічаються лише у «постковідних» зразках (8,6 %). При імунофенотипуванні плацент у «постковідних» зразках не спостерігається відмінностей експресії епідермального фактора росту, а експресія прогибітину в 6,1 разів вища (ВШ = 9,5; 95% ДI 2,423-37,249, p = 0,0005), що може свідчити про захисне «напруження» мітохондріального дихання. Чутливість визначення прогибітину для оцінки порушення функціонального стану плаценти складає 79,2%, специфічність - 71,4%. Розмір ефекту його визначення за коефіцієнтом Хеджеса (g=1,390832,95% ДІ 105,77 198,23) відображає значущість відмінності в експресії прогибітину відносно плацент від жінок групи порівняння. Наявність взаємозв’язків рівня сатурації (Х1) у вагітної та шорт терм варіабельності (STV Х2) за даними кардіотокографічного дослідження стану плода з оцінкою новонародженого за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя (Y) обгрунтовує певні прогностичні можливості, які описуються рівнянням множинної лінейної регресії (Y = 0,89X1 + 0,028 X2 – 79,53). Зв'язок експресії прогибітину (Y) з рівнем сатурації у вагітної описується рівнянням (Y = 0,05X1 – 3,27), що вказує на можливий взаємовплив мітохондріальних порушень.
Дата реєстрації
2025-02-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-11 / 2026-07-01
