Реєстраційний номер
0825U000504, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-02-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Безпечність та якість продуктів забою курчат-бройлерів за
збагачення раціону пробіотичним біопрепаратом «Субтіформ»
Здобувач
Богатко Альона Федорівна,
Керівник Лясота Василь Петрович
Опонент Салата Володимир Зеновійович
Опонент Коваленко Вячеслав Леонідович
Рецензент Тишківська Наталія Василівна
Рецензент Вовкотруб Наталія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Білоцерківський національний аграрний університет
Опис
За виробництва продукції бройлерного птахівництва оператори ринку застосовують інтенсивні технології, що передбачають використання різноманітних, екологічно нешкідливих нутріцевтиків, зокрема, пробіотичних біопрепаратів, які у технології вирощування курчат-бройлерів необхідні як засоби для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань, стимуляції росту та збільшення продуктивності птиці.
Встановлено позитивний вплив пробіотичного біопрепарату «Субтіформ», який містить бактерії роду Bacillus ‒ Bacillus subtilis і Bacillus licheniformis (2,5×109 КУО/г) з наповнювачем сухої молочної сироватки, за його випоювання курчатам-бройлерам з 28 до 42 доби вирощування у дозах 0,5, 2,0 і 4,0 г/10 дм3 води для 20 голів птиці в клітці, на морфо-біохімічні показники крові птиці, які відповідали фізіологічним нормативам для курчат-бройлерів встановленого віку, а також підтверджували, що здорові та патофізіологічних змін не мають. На 35 та
42 добу вирощування у крові курчат-бройлерів за випоювання пробіотика «Субтіформ» у дозі 4,0 г/10 дм3 відзначали збільшення кількості лейкоцитів від
4,4 до 17,2 % і вмісту гемоглобіну – на 3,9 та 6,2 %, відповідно, порівняно з контрольною групою; на 35 добу дослідження спостерігали збільшення вмісту загального білка сироватки крові птиці в 1,2 рази за випоювання пробіотика «Субтіформ», відповідно у дозах 2,0 і 4,0 г/10 дм3 води, а на 42 добу – за випоювання пробіотика в дозі 4,0 г/10 дм3 води – в 1,1 рази. Встановлено, що в сироватці крові птиці вміст загального кальцію й фосфору неорганічного відповідали фізіологічним межам, що вказує на достатній рівень мінерального живлення організму птиці.
Встановлено вплив пробіотичного біопрепарату «Субтіформ» на курчат- бройлерів для підвищення продуктивності та покращення органолептичних та хімічних показників продуктів забою птиці, зокрема маси тіла курчат-бройлерів збільшувалася за випоювання в дозі 2,0 г/10 дм3 води (дослід 2) – на 4,02 % (р<0,001) та в дозі 4,0 г/10 дм3 води (дослід 3) – на 4,75 % (р<0,001) порівняно з контрольною групою. Встановлено підвищення показників у дослідній групі 3, зокрема, середньодобового приросту маси тіла птиці – на 8,33 % (р<0,001); загальної маси тушки птиці та потроху з шиєю – на 26,48 % (р<0,001); маси внутрішнього жиру – у 1,89 рази (р<0,001) порівняно з контрольною групою. Також спостерігалася статистична значущість (р<0,001) щодо збільшення маси внутрішніх органів (шлунка, печінки, серця, наднирника) у дослідних групах 2 і 3, порівняно до контрольної. Було узагальнено покращення органолептичних та дегустаційних показників мʼяса та м’ясного бульйону птиці за випоювання пробіотичного препарату, зокрема в дослідній групі 3. Отримані значущі (р<0,001) показники хімічного складу мʼяса в дослідній групі 3 за масовою часткою вологи – 73,30±0,07 %, сухої речовини – 26,70±0,06, жиру – 2,79±0,01 %, білка – 22,49±0,02% та енергетичної цінності мʼяса 118,90±0,07 ккал/100 г порівняно з контролем.
Отримані кількісні та якісні хімічні показники за використання експресних та оптимізованих методик вказували на свіжу ступінь м’яса курчат-бройлерів за охолодження (0−4)°С, за якої дозволено реалізацію тушок птиці до 5 діб, контрольної і дослідних груп.
Встановлено позитивний вплив пробіотика «Субтіформ» на аміно- та жирнокислотний склад й біологічну цінність м᾽яса курчат, зокрема сумарний вміст амінокислот у великому грудному м᾽язі курчат-бройлерів дещо підвищувався у дослідній групі 1 – на 1,71 % (р<0,01), дослідній групі 2 – 3,57 % (р<0,001), дослідній групі 3 – 12,35 % (р<0,001). Вміст незамінних у дослідній групі 3 амінокислот у м’ясі грудки був підвищеним – 5,39±0,04 мг/100 мг (р<0,001) за рахунок збільшення вмісту метіоніну – у 1,7 рази (р<0,01), лейцину – 1,3 рази (р<0,001), лізину та ізолейцину – 1,2 рази порівняно з контрольною групою; вміст замінних амінокислот також підвищувався – 9,07±0,04 мг/100 мг (р<0,001) за рахунок збільшення вмісту аспарагінової кислоти – у 1,2 рази (р<0,01), глутамінової кислоти – 1,13 рази (р<0,01) порівняно з контрольною групою. Білково-якісний показник у дослідній групі 3 становив 6,20 завдяки підвищеному вмісту триптофану – 0,37±0,025 мг/100 мг м᾽яса (р<0,001) та оксипроліну – 0,06±0,002 мг/100 мг м᾽яса (р<0,001). Найбільший загальний вміст насичених жирних кислот до сумарного вмісту жирних кислот у відсотках, складав у дослідній групі 3 – 38,39±0,002 % (р<0,001).
Дата реєстрації
2025-02-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-11 / 2026-07-01
