Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000548, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-12-2022 Статус Запланована Назва роботи Оцінка впливу сейсмічності та неприпливних атмосферних навантажень на деформації земної кори за даними ГНСС-вимірів Здобувач Брусак Іван Віталійович, Керівник Третяк Корнилій Романович Опонент Каблак Наталія Іванівна Опонент Кутас Роман Іванович Рецензент Церклевич Анатолій Леонтійович Рецензент Савчук Степан Григорович Опис Одним із способів дослідження деформацій земної кори як для значних за площею територій, так і великих інженерних споруд є використання даних часових серій координат ГНСС-станцій. Часто аналізуючи часові серії координат мереж ГНСС-станцій помітні одночасні зміщення декількох станцій. При виключені групи інструментальних похибок можна припускати, що такі зміщення викликані геофізичними факторами: припливними, неприпливними навантаженнями чи процесами в надрах планети. У цьому дослідженні розглянуто два із таких факторів: сейсмічність та неприпливні атмосферні навантаження. Проблема прогнозу землетрусів досі повністю не вирішена, тому дослідження, що стосуються пошуку взаємозв’язків сейсмічності територій з іншими параметрами є важливими до розгляду. Для пошуку взаємозв’язків між деформаціями за вплив землетрусів та ГНСС-даних часто оперують багаторічними рядами даних, кількість набору яких постійно зростає. Якщо на сьогодні досить чітко виділяють пресейсмічні, косейсмічні та постсейсмічні деформації землетрусів, то деформації спричинені впливом неприпливних атмосферних навантажень досліджені не так широко. Так, навіть конвенції Міжнародної служба обертання Землі (International Earth Rotation and Reference Systems Service, IERS) не рекомендують враховувати корекції за неприпливні атмосферні навантаження при опрацюванні ГНСС-даних. Проте перерозподіл атмосферних мас над пунктами спостережень спричиняють реальні деформації земної кори, які можуть сягати до 20-30 мм за декілька днів у вертикальній складовій, що привертає увагу до цього феномену. Таким чином, основна увага дисертаційної роботи зосереджена на дослідженнях деформацій спричинених сейсмічністю та неприпливними атмосферними навантаженнями як для регіонального рівня: Європа, Карпато-Балканський регіон, так і локального характеру, наприклад, моніторингу деформацій гідротехнічних споруд Дністровської ГЕС-1. У розділі 1 «Сучасний стан дослідження впливу сейсмічних та неприпливних атмосферних навантажень на деформації територій» проведений аналіз літературних джерел за тематикою. Розглянуті фактори впливу на ГНСС-дані для геодинамічних задач, які поділено на дві групи: інструментальні (ГНСС-апаратура та проходження сигналу від супутника до приймача) та геофізичні (екзогенні та ендогенні процеси, що деформують земну поверхню). Окремо для сейсмічного фактору оглянуто вплив окремих землетрусів та методику оцінки сукупної сейсмічної активності у регіоні. Серед неприпливних навантажень детально розглянуто атмосферне навантаження та наявні моделі таких зміщень. У розділі 2 «Вплив неприпливних атмосферних навантажень та сейсмічності на регіональну геодинаміку» виділено по 1-му дослідженню для розгляду впливу неприпливних атмосферних навантажень та сейсмічності на регіональному рівні. Перше дослідження стосується впливу неприпливних атмосферних навантажень на ГНСС-станції, що розташовані в Україні і Європі, які були відстеженні на кінець грудня 2019 року. Розглядаються вертикальні деформації земної кори, оскільки короткотривалий геодинамічний процес найбільш явно впливає на висотні складові ГНСС-станцій. Друге дослідження стосується впливу сейсмічності на деформацію території Карпато-Балканського регіону з 2010 по 2019 роки. Виділено зони з високим ступенем кореляції (>0,84) між абсолютною дилатацією |Δ| та великою піввіссю а еліпсів розсіювання землетрусів. У Карпато-Балканському регіоні усі виділені території з багаторічним високим ступенем кореляцій (понад 5 років з 10) розташовані по одну зі сторін активних тектонічних розломів, які є зонами субдукції. У розділі 3 «Вплив сейсмічності та неприпливних атмосферних навантажень на деформації великих інженерних об’єктів» розроблений та апробований метод виявлення короткотривалих зміщень земної поверхні за статистичним аналізом часових серій ГНСС-станцій. Алгоритм можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановленні ГНСС-станції. Розглянута сейсмічність у регіоні Дністровського енергокомплексу та встановлений ймовірний зв’язок між наповненням Дністровського водосховища та проявами землетрусів. Показано, що вогнища землетрусів виникають у контакті залягання структур різного літологічного складу на глибині 1-3 км, ймовірно внаслідок їх тертя викликаних змінами навантажень. Обчислено функціональний зв’язок між енергією землетрусів і зміною об’єму води у водосховищі. Проаналізовано неприпливні атмосферні навантаження, що впливають на пружні деформації верхнього прошарку земної поверхні. Встановлено диференціацію висотного зсуву ГНСС-станцій розташованих на різних об’єктах Дністровської ГЕС-1: динаміка пунктів на греблі слабша, ніж для пунктів на берегах. Дата реєстрації 2025-02-17 Додано в НРАТ 2025-02-17 Закрити